23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 752/14695/22
провадження № 61-841ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 листопада 2024 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Котміст», товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведення на його підставі державної реєстрації прав, зобов'язання повернути земельну ділянку,
У жовтні 2022 року заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Котміст» (далі - ОКЖК «Котміст»), товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка» (далі - ТОВ «Будівельна спілка»), ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- усунути перешкоди власнику, територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельними ділянками на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 від 05 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- усунути перешкоди власнику, територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2014 року, індексний номер 13591601 та здійснення на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 05 червня 2014 року за номером 5918484, припинивши право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0872 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,0872 га
з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094, розташовану на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року, позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведення на його підставі державної реєстрації прав, зобов'язання повернути земельну ділянку, задоволено.
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 від 05 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2014 року, індексний номер 13591601 та здійснення на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 05.06.2014 року за номером 5918484, припинивши право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0872 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,0872 га
з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094, розташовану на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Офісу Генерального прокурора судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 818,69 грн.
16 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 листопада 2024 року (повний текст постанови виготовлено 19 грудня
2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 20 січня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові
в частині задоволення позову заступника Генерального прокурора, ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць