23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 752/14695/22
провадження № 61-841ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романишена Романа Миколайовича на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 листопада 2024 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Котміст», товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведення на його підставі державної реєстрації прав, зобов'язання повернути земельну ділянку,
У жовтні 2022 року заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом до
ОСОБА_1 , треті особи: обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Котміст» (далі - ОКЖК «Котміст»), товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка» (далі - ТОВ «Будівельна спілка»), ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- усунути перешкоди власнику, територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельними ділянками на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 від 05 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- усунути перешкоди власнику, територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2014 року, індексний номер 13591601 та здійснення на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 05 червня 2014 року за номером 5918484, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0872 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0872 га
з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094, розташовану на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року, позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведення на його підставі державної реєстрації прав, зобов'язання повернути земельну ділянку, задоволено.
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 від 05 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2014 року, індексний номер 13591601 та здійснення на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 05.06.2014 року за номером 5918484, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0872 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0872 га
з кадастровим номером 8000000000:90:371:0094, розташовану на 21 км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Офісу Генерального прокурора судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 818,69 грн.
16 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романишен Р. М. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року (повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду
20 січня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Романишена Р. М., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 49 637,38 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Представник заявника оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції
у повному обсязі.
Заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом у 2022 році.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481,00 грн.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
У позовах про зобов'язання повернути земельну ділянку ціна позову визначається вартістю майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка вартості земельної ділянки або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості об'єктів нерухомого майна, помноженого на 200 %) та за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 9 924,00 грн ((2 481,00*2)*200%= 9 924,00).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романишена Романа Миколайовича на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 26 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць