Справа № 471/70/25
Провадження №3/471/111/25
Номер рядка звіту 307
"23" січня 2025 р.
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №361289 від 07.01.2025 року, 07.01.2025 року о 12 год. 50 хв., в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 будучи в п'яному стані вчинив сварку з матір'ю гр. ОСОБА_2 в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав на зауваження не реагував, чим , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Дослідивши письмові матеріали справи, встановлено наступне.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, із положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діяньУ свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( п. 8 ст. 1 Закону).
А психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, з досліджених судом доказів, вбачається, що між сином і матір'ю виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 виражався словами нецензурної лайки, однак вказані дії самі по собі не формують домашнє насильство, а лише факт конфліктної ситуації не може свідчити про психологічне насильство в сім'ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя - Гукова І. Б.