Справа № 148/2922/24
Провадження №2-а/148/7/25
23 січня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник, адвокат Кравець Віта Анатоліївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Вказана вище адміністративна справа згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 передана судді Штифурко Л.А. на розгляд.
Суддею заявлено самовідвід у зв'язку із тим, що позивач у вказаній вище справі Лавренюк С.В. перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_2 , яка в період з 30.11.2015 по 06.10.2017 працювала на посаді секретаря судового засідання Тульчинського районного суду Вінницької області та безпосередньо була підпорядкована їй. Крім того, остання в період з 02.09.2022 по 11.05.2023 працювала секретарем в Тульчинському районні суді Вінницької області. Про вказані обставини відомо значному колу осіб, що може викликати сумніви в учасників справи чи стороннього спостерігача щодо об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи.
Заява судді про самовідвід підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Об'єктивність та неупередженість судді є необхідною умовою для справедливого правосуддя.
Суддя має бути позбавлений будь-яких особистих почуттів, схильностей, упередженостей при розгляді справи. При цьому також важливо, як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України» та від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, виявивши підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід.
Відповідно «Бангалорських принципів поведінки судді», що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 допускається відвід судді у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 передбачено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, яким слід врахувати особисті переконання та поведінку певного судді і встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності, у зв'язку з чим судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З огляду на викладене, з метою усунення щонайменших сумнівів в учасників справи чи стороннього спостерігача щодо об'єктивності та неупередженості судді, забезпечення права учасників справи на справедливий суд, доходжу переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 39, 40 КАС України, суддя,-
постановив:
Заяву про самовідвід судді Штифурко Л.А. задовольнити.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого дії представник, адвокат Кравець Віта Анатоліївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передати до канцелярії суду на автоматизований розподіл відповідно до вимог ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Штифурко