1-кп/130/95/2025
130/2797/24
23.01.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку із СІЗО м.Вінниця кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020130000387 від 03.08.2024,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6
Під час проведення судового засідання 22.01.2025 прокурор підтримав ОСОБА_4 клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, попередньо застосованого щодо обвинуваченого ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду, який був продовжених цим судом, наразі термін якого закінчується 30.11.2024, а попередньо визначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли та продовжують існувати. Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам.
Потерпілий підтримав позицію та думку прокурора, просив суд задовольнити клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 з приводу заявленого клопотання покладався на розсуд суду, одна просив зменшити розмір застави.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, за останнім місцем проживання обвинуваченого, а також підтримав позицію обвинуваченого щодо зменшення розміру застави.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченим переховуватися від суду, продовжувати вчиняти вказане кримінальне правопорушення, впливати на свідків кримінального провадження.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою спливає 24.01.2025.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому наявні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 досить вірогідно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а відтак йому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд вирішує питання про продовження строків тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За таких обставин суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню останнім процесуальних обов'язків, а тому визначає, що застосування запобіжного заходу щодо нього у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.
Крім того обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 , не надали суду відповідно документи, котрі б підтверджували право власності на помешкання по АДРЕСА_1 , який має відповідати Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь яких інших документів власника домоволодіння, котрий би погодився на проживання обвинуваченого у його помешканні із застосуванням запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо обвинуваченого.
Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що такий винятковий захід в цьому випадку є виправданим, оскільки в наявності більш вагомий суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, які незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості. Також суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_4 задоволити, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 23.03.2025 року включно.
В судовому засіданні оголосити перерву до 13:00 години 20 лютого 2025 року, яке відбудеться в залі судових засідань № 2 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
На ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду, що не перешкоджає судовому розгляду.
Головуючий ОСОБА_1