Справа №390/1394/24
Провадження №1-кп/390/122/24
15.01.2025 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження № 12022121040000568 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця, учасника бойових дій, одруженого, не маючого утриманців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.287, 291 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, 19.09.2022 близько 00.40 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (в крові виявлено 1,00 г/дм3), біля буд. АДРЕСА_2 , будучи користувачем та фактичним володільцем технічно-справного автомобіля ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , тобто особою, відповідальною за експлуатацію цього транспортного засобу, при його використанні у сфері дорожнього руху, достовірно знаючи про відсутність посвідчення водія у своєї дружини ОСОБА_4 , нехтуючи вимогами п. 2.2 та 2.9 (ґ) ПДР України, добровільно, шляхом усної згоди передав керування вищевказаного автомобіля останній. У подальшому, ОСОБА_5 , будучи пасажиром переднього сидіння вказаного автомобіля, усвідомлюючи факт відсутності посвідчення водія будь-якої категорії та достатніх навичок водіння у ОСОБА_4 , протиправно передав керування вищевказаним транспортним засобом останній, яка розпочала рух у складних погодних та дорожніх умовах, які обумовлювались темною порою доби та відсутністю вуличного освітлення.
19.09.2022 близько о 01.00 год, рухаючись по автомобільній дорозі Т-12-21, з боку с. Семеновка в напрямку с. Вишняківка, що на території Кропивницького району Кіровоградської області, пасажир ОСОБА_5 , не контролюючи свої дії через стан алкогольного сп'яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку, та на відстані 508,1 м до населеного пункту с. Вишняківка, втрутився в керування водія ОСОБА_4 , а саме правою рукою схопив кермо та вивернув його вправо, чим грубо порушив вимоги п. 5.2 (г) та 5.3 (а) ПДР.
Так, ОСОБА_5 , діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, надавши доступ до керування транспортним засобом ВАЗ-2101, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, після чого на заокругленні дороги вліво, втрутившись у керування водія ОСОБА_4 , остання не маючи навиків водіння, втратила контроль над керованим нею транспортним засобом, у результаті чого на відстані 480,5 м до с. Вишняківка допустила перекидання автомобіля на асфальтобетонному покритті із подальшим виїздом на праве узбіччя по напрямку свого руху, де в кюветі відбулося повторне перекидання транспортного засобу.
Таким чином, цілеспрямований допуск ОСОБА_5 до керування транспортним засобом особи, яка не мала посвідчення водія та навичок водіння автомобілем, а також порушення вищезазначених вимог ПДР, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, у результаті якої водій автомобіля ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, гематоми в ділянці грудної клітини, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 добу.
Допитаний в ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.287, 291 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що у теплу пору 2022 року він передав право керування своїй дружині та під час керування нею транспортним засобом втрутився в керування транспортним засобом та автомобіль з'їхав у кювет. В скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які його характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст.287 КК України, оскільки він будучи особою, відповідальною за експлуатацію транспортного засобу, вчинив грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та за ст.291 КК України, так як він порушив чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив нетяжкі злочини.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
До обставин, що обтяжують його покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, хворіє на тяжку хворобу, раніше не судимий.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд відповідно до ст.65 КК України враховує обставину, яка пом'якшуює покарання, а саме: щире каяття, наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, стан здоров'я обвинуваченого, його позитивну характеристику, думку прокурора, який вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, та приходить до висновку, що наведені вище обставини знижують ступінь небезпеки ОСОБА_5 для суспільства, а тому, обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що арешт, накладений на автомобіль: «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), підлягає скасуванню.
Цивільні позови по справі не заявлялись.
Питання щодо речових доказів по справі вирішується відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати, відповідно до ст.124 КПК України в сумі 4 343,86 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.368, 370, 373 - 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 287, ст.291 КК України, та призначити покарання:
- за ст. 287 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ст. 291 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_5 призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.09.2022 на автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_6 та фактичним володільцем ОСОБА_4 , - скасувати.
Речові докази по справі:
- автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_6 повернути фактичному володільцю - ОСОБА_4 .
Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому, а потерпілій роз'яснити, що вона має право тримати копію вироку у суді.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1