22.01.2025
Єдиний унікальний номер 389/64/25 провадження №3/389/39/25
22 січня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , не працює, не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №239370 від 26.12.2024, ОСОБА_1 , 12.12.2024 о 21:00 годині, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'явився, своєчасно сповіщався про місце і час розгляду справи, заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надходило.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Правом на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав, маючи при цьому реальну можливість отримати інформацію про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи, у тому числі, за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. За викладеного, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, дотримання вимог ст.277 КУпАП, вбачається можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
Частина перша ст.173-2 КУпАП, в редакції станом на дату вчинення адміністративного правопорушення, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, та тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
У відповідності з ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, що несумісна з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, при якому має місце перевага сил того, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», протокол не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Основними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП, надано:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №239370 від 26.12.2024, довідку про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_2 від 20.12.2024, відповідно до якої в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, рапорт помічника чергового ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУНП, відповідно до якого 12.12.2024 по лінії «102» надійшло повідомлення ОСОБА_2 , відповідно до якого остання повідомила, що за спільним місцем проживання її співмешканець її душив та бив, які не можуть бути самостійними та достатніми доказами у справі про адміністративне правопорушення, засвідчують певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і які є підставою для подальшого провадження у справі;
протокол прийняття заяви ОСОБА_2 від 12.12.2024 про вчинене кримінальне правопорушення та інші події та її письмові пояснення відповідно до яких 12.12.2024 за місцем спільного проживання її співмешканець ОСОБА_1 вчинив щодо неї психологічне, фізичне та економічне насильство, зокрема вони були в гостях, вживали алкогольні напої, повернувшись додому співмешканець з невідомих причин почав бити її по обличчю руками, душив за горло, забрав у неї мобільний телефон;
письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 12.12.2024 повернувшись з співмешканкою ОСОБА_2 з гостей, де спільно вживали алкогольні напої, остання з незрозумілих причин розпочала сварку, він її не бив і не душив, а мобільний телефон дійсно забрав з собою, коли пішов, бо йому треба було на роботі і він мав знати котра година, у подальшому телефон їй повернув;
заяву ОСОБА_2 , відповідно до якої остання просить не притягувати до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки конфлікт, який між ними відбувся, вирішено мирним шляхом, претензій з даного приводу до нього не має.
Враховуючи викладене, що доказами у справі виступають фактично лише показання потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які суперечать один одному, докази заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 відсутні, а інших доказів до суду не надано, вважаю, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до ст.62 Конституції України, провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.1,9,173-2,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя В.В. Український