Ухвала від 23.11.2010 по справі 11-1811/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-1811/2010 р.

Категорія ст. 286 ч. 1

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

суддя Левч В.І.

Доповідач Кузьменко В.М.

УХВАЛА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кузьменко В.М.

суддів: Семопядного В.О., Кухаря О.В.

за участю прокурора Чепурка А.С..

потерпілої ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1вересня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянин України, освіта середня, працюючий провідником на залізниці «Придніпровська», раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 132893 грн. 69 коп. і моральну шкоду в сумі 5000 грн.

ОСОБА_3 засуджено за те, що 1 серпня 2009 року близько 13 год. 05 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес-Бенц» державний номеру НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 і рухаючись по вул. Запорізьке шосе зі сторони вул. Панікахи в напрямку вул.. Джинчарадзе в м. Дніпропетровську, порушуючи правила безпеки руху, в районі перехрестя з вул.. Космічною в м. Дніпропетровську, виїхав на зустрічну полосу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Деу-Сенс» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, з автомобілем «Сузукі-Вітара» державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 і з автомобілем «Субару-Форестер» державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 В результаті зіткнення потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

ОСОБА_3 були порушені вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, звільнити його від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік, зменшити суму матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 на суму 7047 грн. 39 коп., оскільки вважає, що суд безпідставно застосував індекс інфляції, а також зменшити суму моральної шкоди на користь його до 1000 грн., посилаючись на те, посвідчення водія йому необхідне для заробітку, а суму моральної шкоди на користь потерпілих вважає завищеною.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію засудженого і потерпілої ОСОБА_1, яка заперечувала проти апеляції засудженого і просила вирок суду залишити без зміни, міркування прокурора, який вважав за необхідне також вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 286 ч. 1 КК України.

Призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу, всі обставини по справі, а саме те, що засуджений визнав себе винним, розкаявся, позитивно характеризується,вперше притягується до кримінальної відповідальності і правильно прийшов до висновку про можливість застосування до нього ст.. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком. Суд також обґрунтовано призначив засудженому додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік, врахувавши обставини справи і наслідки.

Доводи засудженого про те, що посвідчення водія йому необхідне для заробітку безпідставні, оскільки він має інше місце роботи і працює провідником на залізниці «Придніпровська».

Суд також обґрунтовано і в межах відповідних до понесених страждань стягнув з засудженого моральну шкоду на користь потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_4

Суд також обґрунтовано стягнув матеріальну шкоду з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_4 з урахуванням індексу інфляції, оскільки це передбачено законом.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1вересня 2010 року щодо нього - без зміни.

Судді:

Попередній документ
12462314
Наступний документ
12462316
Інформація про рішення:
№ рішення: 12462315
№ справи: 11-1811/2010
Дата рішення: 23.11.2010
Дата публікації: 23.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: