Справа № 127/1880/25
Провадження № 1-кс/127/888/25
Іменем України
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гурьєв, Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування - СВ Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, за процесуального керівництва Вінницької окружної прокуратури, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020020001351 від 25.11.2024.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024020020001351 від 25.11.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Однак, підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Вінницьким міським судом Вінницької області ще не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає 23 січня 2025 року.
На думку прокурора, оскільки наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватися від суду.
ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Стан здоров'я та вік ОСОБА_4 дозволяють утримувати його під вартою.
На підставі викладеного прокурор звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування - СВ Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, за процесуального керівництва Вінницької окружної прокуратури, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020020001351 від 25.11.2024.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , спільно із ОСОБА_7 , який являється його пасинком, а тому відповідно до положень п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» останні є близькими родичами та на них поширювалася дія вказаного закону, вчинив інкримінований йому злочин за наступних обставин.
Так, 25.11.2024, приблизно о 02 годині 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в одній із кімнат будинку за адресою: АДРЕСА_2 , спільно зі своїм пасинком ОСОБА_7 вживали алкогольні напої.
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спілкувались на побутові теми, в ході чого між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 застосувавши до потерпілого фізичну силу, взяв у праву руку ніж, який висів на лутці дверей кімнати, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, наніс ним хаотично 28 ударів в різні ділянки тіла ОСОБА_7 , а саме в область шиї, грудної клітки, живота, верхніх та нижніх кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів ОСОБА_7 , спричинивши йому таким чином тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлено множинні колото-різані поранення шиї, грудної клітки, живота, верхніх та нижніх кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, які були заподіяні колючо-ріжучим предметом (предметами), слідоутворююча частина якого (яких) була пласка (типу клинка ножа), мала вістря, один нерівномірно гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), з "П"- подібним поперечним перетином, з чітко вираженими ребрами. Смерть ОСОБА_7 настала від вказаних колото-різаних поранень з ушкодженням внутрішніх органів, які ускладнилися гострою крововтратою, що підтверджується виявленими, під час секції трупа, характерними ознаками. Між колото-різаними пораненнями, що призвели до виникнення гострої крововтрати та смертю ОСОБА_7 є причинний зв?язок. З огляду на характер і ступінь вираженості поствітальних реакцій, ранніх трупних змін, відсутності пізніх трупних змін, сезон виявлення трупа, а також причини смерті - можна припустити, що смерть ОСОБА_7 настала в діапазоні 12-48 годин до моменту фіксування його трупних змін в секційній залі (10:20, 26.11.2024р). З огляду на характеристику складових раневих каналів виявлених колото-різаних поранень на трупі ОСОБА_7 , а також характеристику та складові прояву ускладнення у вигляді гострої крововтрати - колото-різані рани виявлені на трупі ОСОБА_7 були спричиненні в діапазоні від декількох десятків секунд до декількох хвилин, до настання смерті ОСОБА_7 , в цьому часовому діапазоні ОСОБА_7 не міг виконувати цілеспрямовані активні дії (пересуватися, кликати на допомогу, тощо).
25 листопада 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 по справі №127/38891/24 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 13:00 год. 23 січня 2024 року.
За наслідками досудового розслідування 15 січня 2025 року слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020020001351 від 25.11.20241 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказаний обвинувальний акт 17.01.2025 спрямовано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК)
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Як зазначено вище та встановлено судом, за наслідками досудового розслідування 15 січня 2025 року слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020020001351 від 25.11.20241 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказаний обвинувальний акт 17.01.2025 спрямовано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Однак, підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Вінницьким міським судом Вінницької області ще не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає 23 січня 2025 року.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від прокуратури та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу обвинуваченого, який на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалами суду про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 березня 2025 року (включно).
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 березня 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 діє до 21 березня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя