Справа № 930/2111/24
Провадження № 2/930/24/25
15.01.2025 року м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області у складі:
головуючого судді: - Науменка С.М.,
за участю секретаря судового засідання: - Андрущак Л.П.,
учасників справи представника позивача адвоката - Примакової В.В.
представника третьої особи - Тригуба В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини , -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 17.05.2024 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 20.02.2008 року, актовий запис № 11 було розірвано.
Під час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розлучення їхній старший син ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , молодший син ОСОБА_4 , залишився проживати разом із своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному його утриманні.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч.1 ст. 157 СК України).
Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області № 297 від 16 липня 2024 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_1 так як батьки розлучені і проживають окремо.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 , позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити. Вважає, що сину буде краще перебувати із батьком, який його повністю виховує та утримує.
В судовому засіданні представник третьої особи Органу опіки та піклування Немирівської міської ради Тригуб В.С., просить винести рішення з урахуванням інтересів дитини та задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та документально підтверджено, що 20.02.2008 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 11 (копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 ) (а.с. 10).
Від даного шлюбу сторони по справі мають двох спільних дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 28.07.2015) (а.с. 13).
Після народження дітей сторони проживали разом, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, спільно брали участь у вихованні та утриманні дітей. Протягом останніх років сімейне життя подружжя поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 17.05.2024 (справа № 930/1110/24) шлюб між сторонами розірвано. (а.с. 10,11).
Між сторонами досягнуто усної домовленості щодо місця проживання дітей: син молодший ОСОБА_4 проживатиме з батьком ОСОБА_1 , а старший син ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_2 .
Сторонами підтверджено, що спільний син ОСОБА_4 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , самостійно займається вихованням та матеріальним утриманням сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклується про нього, цікавиться станом здоров'я та успіхами, виявляє інтерес до його внутрішнього світу, забезпечує сина належним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням. Вищевказане підтверджується рішенням Немирівської міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , від 16.07.2024 за № 297 (а.с. 12).
Позивач має стабільний та достатній заробіток, є фізичною особою-підприємцем та сплачує єдиний податок.
Встановлення факту що позивач як батько самостійно виховує свого сина та визначення місця постійного проживання сина з позивачем необхідно для захисту прав та інтересів дитини, прав та інтересів позивача як батька, який займається вихованням та утриманням дитини, а також, у майбутньому, для подальшого оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення дитини, зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини (у разі потреби).
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Частиною 1 ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ст.ст. 3,9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини. При цьому суд також враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Матеріалами справи доведено, що позивач має постійний та достатній дохід, самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує її матеріально та піклується про неї, в будинку, у якому мешкає дитина створені належні умови для проживання та її розвитку. Позивач належним чином виконує свої батьківські обов'язки, забезпечує сина усім необхідним, проявляє батьківську турботу, піклується про його фізичний та духовний розвиток, цікавиться станом здоров'я та успіхами. Відповідач залишила сина на позивача.
Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги інтереси малолітньої дитини, суд вважає належними та обґрунтованими доводи позивача, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесені витрати залишаються за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з ним і перебуває на повному його утриманні.
Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ним його батьком ОСОБА_1 , за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , або за місцем його фактичного проживання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко