Справа №: 644/7138/24 Головуючий 1 інстанції: Саркісян О.А.
Провадження №: 33/818/286/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
15 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який взяв захист своїх інтересів на себе, за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2024 року, допитавши свідка ОСОБА_2 , -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2024 року о 20-55 год. в м. Харкові, вул. Роганська, 256 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6810, результат 1.08% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються дослідженими доказами, які є в матеріалах справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №910726 від 17.08.2024 року, складеним у відношенні ОСОБА_1 ; довідкою, за підписом інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП О. Кірічек, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 . яке видане 09.06.2009; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; квитанцією тестування на алкоголь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2024 року о 21-16 год., результат - 1.08 проміле, який містить підпис ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом інспектора поліції від 17.08.2024.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, правопорушник подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження по справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, правопорушник, зокрема, вказує на те, що зупинка транспортного засобу була незаконною, водія не було відсторонено від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, адреса, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає реальній адресі місця події, у чому, на думку апелянта, вбачається спроба працівників поліції навмисно ввести в оману суд, підміняючи адресу місця події, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання суду апеляційної інстанції прибули особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 .
В судовому засіданні правопорушник вину не визнавав, висловив незгоду з рішенням суду першої інстанції та просив скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження по справі.
Свідок ОСОБА_2 зазначала, зокрема, що приїхала на місце події, коли їй зателефонував ОСОБА_1 , повідомивши, що його зупинили поліцейські, також стверджувала, що адреса місця події, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення нібито не збігається з реальною.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, допитавши свідка, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №910726 17.08.2024 року о 20-55 год. в м. Харкові, вул. Роганська, 256 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6810, результат 1. 08% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
На думку суду апеляційної інстанції, твердження апелянта про незаконність зупинки його транспортного засобу є необґрунтованим.
Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» до завдань поліції належать послуги у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони інтересів суспільства і держави.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» зупинення транспортного засобу є одним з превентивних поліцейських заходів.
Твердження апелянта про те, що його не було відсторонено від керування транспортними засобами спростовується рапортом (а.с.7), а також дослідженим в судовому засіданні відеозаписі з бодікамери поліцейського (22:26:30).
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до твердження апелянта та свідка, яка, за її словами, між іншим, є його знайомою, про те, що адреса, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення відрізняється від реальної адреси місця події.
По-перше, учасниками судового засідання не надано суду жодних реальних доказів на підтвердження такого факту.
По-друге, доведення факту про формальну помилку або описку в протоколі про адміністративне правопорушення в частині адреси місця події у випадку, що розглядається, ніяк не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проходження правопорушником огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку чітко зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського, яке досліджувалося судом апеляційної інстанції в судовому засіданні. Факт перебування водія ОСОБА_1 в момент зупинки транспортного засобу підтверджується матеріалами справи.
Що стосується доводів апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, то це спростовується матеріалами справи (а.с.4).
Виходячи з того, що факт перебування водія ОСОБА_1 в момент вчинення адміністративного правопорушення в стані алкогольного сп'яніння є доведеним, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме вказана особа визнана судом винуватою за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило