Справа №: 644/9523/24; 644/9525/24 Суддя суду 1 інстанції: Черняк В.Г.
Провадження №: 33/818/298/25 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ст.124 КУпАП
15 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника - Будецького Р.В., без участі іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а також стягнуто з неї судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а також стягнуто з нього судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_2 22.10.2024 року о 18-39 годині, в м. Харкові по пр-ту Олександрівському, б.93/16, керуючи транспортним засобом SUBARU FORESTER номерний знак НОМЕР_1 по пр-ту Олександрівському виїхала на регульоване перехрестя з вул. Бекетова, на заборонний сигнал світлофора (жовтий)та скоїла зіткнення з автомобілем ВАЗ 21102 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював поворот ліворуч на вул. Бекетова. Своїми діями ОСОБА_2 допустила порушення вимог встановлених п. 2.3б Правил дорожнього руху України.
Водій ОСОБА_1 22.10.2024 року о 18-39 годині, в м. Харкові по пр-ту Олександрівському, б.93/16, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21102 номерний знак НОМЕР_2 по пр-ту Олександрівському на перехресті з вул. Бекетова при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю SUBARU FORESTER номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, скоїв з ним зіткнення. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог встановлених п.п. 2.3б, 16.13 Правил дорожнього руху України.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнала частково, зазначила, що виїхала на регульоване перехрестя на жовтий сигнал світлофору, але у той момент інших автомобілів не було. ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав, зазначив, що їхав на зелений сигнал світлофору, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора його автомобіля.
На думку суду першої інстанції, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 156587 від 22.10.2024 року, підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме:
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- відеозаписом фіксації обставин правопорушення, наданих Управлінням патрульної поліції в Харківській області;
- рапортом працівника поліції.
На підставі досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_1 в умовах дорожньої обстановки, що склалася, вимогам п.п. 2.3б, 16.13 Правил дорожнього руху України, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у справі №644/9523/24; 644/9525/24 від 29.11.2024 року скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та, відповідно щодо стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, ухвалити нове рішення, яким провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3б, 16.13 ПДР України, натомість порушення п. 16.13 ПДР України не мало місця в обстановці, що склалася, оскільки подія ДТП трапилася на регульованому перехресті, а правило п. 16.13 ПДР України стосується виключно нерегульованих перехресть, як випливає з тексту закону. Таким чином, суд першої інстанції помилково визнав водія ОСОБА_1 винним у порушенні вказаної норми.
На думку апелянта, його вина не є доведеною поза розумним сумнівом. Стверджує, що почав маневр повороту ліворуч, коли горів зелений сигнал світлофора, а ОСОБА_2 , яка їхала у зворотному напрямку виїхала на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.
Окрім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції йому не було надано можливості користуватися правом на захист, а саме допомогою ОСОБА_3 , та не надано можливості оголосити клопотання про витребування доказів та допит свідків, а також в судовому засіданні не було досліджено відеозапис з автомобільного реєстратора водія ОСОБА_1 .
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання суду апеляційної інстанції належним чином викликалися:
- особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ;
- інший учасник ДТП ОСОБА_2 ;
- свідок ОСОБА_4 .
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явилися особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який має диплом про здобуття кваліфікації юриста та представляв інтереси правопорушника на підставі довіреності, копії яких долучені до матеріалів справи.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася у зв'язку з перебуванням за кордоном, подала через свого захисника Жовновача А.М. заперечення на апеляційну скаргу з проханням залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася у зв'язку із завантаженістю на роботі, просила суд не турбувати її та не виявила бажання брати участь в судовому засіданні.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Позиція іншого учасника ДТП ОСОБА_2 була викладена в запереченні на апеляційну скаргу, поданому її захисником Жовновачем А.М. та зводилася до того, що ОСОБА_1 свідомо порушив ПДР України, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, а водій ОСОБА_2 при ввімкненні жовтого сигналу світлофора не мала змоги зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, тому продовжила рух в заданому напрямку, керуючись п. 8.11 ПДР України.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , матеріали справи необхідно повернути в суд першої інстанції для перенаправлення Начальнику Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки обставин, викладених в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції з огляду на наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 156587 від 22.10.2024 року, водій ОСОБА_1 22.10.2024 року о 18-39 годині, в м. Харкові по пр-ту Олександрівському, б.93/16, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21102 номерний знак НОМЕР_2 по пр-ту Олександрівському на перехресті з вул. Бекетова при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю SUBARU FORESTER номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, скоїв з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до пункту 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до пункту 16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
Відповідно до пункту 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відповідно до пункту 16.13 ПДР України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи правору ч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
З метою дотримання права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на захист, суд апеляційної інстанції надав можливість правопорушнику користуватись правовою допомогою юриста ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності.
Судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з автомобільного реєстратора водія ОСОБА_1 . З відеозапису вбачається, зокрема, що авто ОСОБА_1 перетинає стоп-лінію перехрестя на мигаючий зелений сигнал світлофора і одразу повертає ліворуч, коли горить уже жовтий сигнал світлофора. Авто ОСОБА_2 прямує в зустрічному напрямку та перетинає стоп-лінію перехрестя на жовтий сигнал світлофора, після чого настає зіткнення автомобілів. Точка зіткнення - центр переднього бамперу автомобіля ОСОБА_1 та ліва передня фара автомобіля ОСОБА_2 .
З метою повного з'ясування обставин події ДТП, суд апеляційної інстанції з огляду на клопотання правопорушника про витребування доказів, надсилав запити керівнику КП «Шляхрембуд» та керівнику КП «Харків-сигнал». Так, КП «Харків-сигнал» надіслав відповідь на запит, а саме характеристику світлофорних об'єктів на перехресті проспекту Олександрівський та вулиці Бекетова у м. Харкові на момент ДТП, схему організації дорожнього руху на світлофорному об'єкті просп. Олександрівський - вул. Бекетова, а також циклограму роботи світлофорів.
З наданих КП «Харків-сигнал» відомостей вбачається, що перехрестя, на якому сталася ДТП є дійсно регульованим. Тому суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині свого рішення дійшов помилкового висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.13 ПДР України, оскільки дана норма ПДР України розміщена в підрозділі «Нерегульовані перехрестя» розділу 16 ПДР України, а тому не може застосовуватися до обставин події ДТП, що мала місце, при мотивуванні визнання водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що в апеляційній скарзі правопорушник зазначає про те, що працівники поліції безпідставно склали у відношенні нього протокол саме за порушення пункту 16.13 ПДР України. Крім того зазначає, що суд безпідставно притягнув його до відповідальності за вказаним пунктом ПДР України, посилаючись на те, що матеріали справи свідчать, що перехрестя, на якому сталася ДТП, є регульованим, підтвердженням чому є відповідь КП «Харків-сигнал», що дійсно перехрестя є регульованим.
Захисник, із цим слід погодитися, звертає увагу на те, що працівники поліції і районний суд прийняли рішення про відповідальність ОСОБА_1 саме за п. 16.13 ПДР України. Однак п. 16.13 ПДР України передбачає проїзд перехресть саме на нерегульованих перехрестях. З матеріалів справи вбачається, що ДТП відбулася саме на регульованому перехресті, тому працівникам поліції слід було приймати рішення про винуватість чи невинуватість водія ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 10.1, 12.1, 12.3, 16.6, 16.8 ПДР України.
У зв'язку з цим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи Начальнику Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції для додаткової перевірки вказаних обставин, і в разі підтвердження, виходячи з представленого відео-доказу, порушень правил дорожнього руху, при перевірці відповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 12.1, 12.3, 16.6, 16.8 ПДР України, в разі невідповідності його дій вказаним вимогам - для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за наявності в його діях вказаних правопорушень.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованою і підлягає скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - скасувати в частині притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу правопорушника, - задовольнити частково.
Матеріали даної справи повернути в суд першої інстанції для перенаправлення Начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки обставин, викладених в мотивувальній частині даної постанови.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.М. Курило