Справа №: 644/6540/24 Головуючий 1 інстанції: Маркосян М.В.
Провадження №: 33/818/296/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
15 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника - Ткачука А.Ю., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення АБА № 106881 від 31.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 23.07.2024 о 08 годині 55 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 516км, керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння проведено в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 2077 від 26.07.2024.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення АБА № 106881 від 31.07.2024;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2077 від 26.07.2024;
-відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення;
-рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Харківській області А. Жирова від 31.07.2024.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення №644/6540/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийняти нову, якою закрити провадження по справі складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, захисник вказує, зокрема, на те, що протокол про адміністративне правопорушення складався без присутності водія, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться в присутності поліцейського, однак поліцейський не знаходився безперервно з правопорушником, пропозиція пройти огляд в закладі охорони здоров'я надавалася іншим шляхом, ніж вручення письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання суду апеляційної інстанції прибули особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та в режимі відеоконференції його захисник Ткачук А.Ю.
В судовому засіданні правопорушник вину не визнавав, він та його захисник висловили незгоду з рішенням суду першої інстанції та просили скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року та закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 23.07.2024 о 08 годині 55 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 516км, керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння проведено в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 2077 від 26.07.2024.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що у відповідності до п. 12 розділу II зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, правопорушник був направлений до найближчого закладу охорони здоров'я.
Факт перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння підтвердився висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5). Саме за цим доведеним фактом водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції ставиться критично до доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі, адже вони стосуються процесуальних формальностей і жодним чином не спростовують факт перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, за що власне його і притягнуто до відповідальності.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо того, що факт складення протоколу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки правопорушнику 23.07.2024 було вручено під розпис повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак він не з'явився в призначений час, у зв'язку з чим протокол було складено за його відсутності. Це підтверджується матеріалами справи (а.с.6), зокрема на повідомленні міститься відмітка про одержання та власноручний підпис ОСОБА_1 .
Що стосується твердження про те, що поліцейський не знаходився з правопорушником безперервно під час проходження ним огляду, то на думку суду апеляційної інстанції, воно є перебільшенням і спростовується матеріалами справи, зокрема відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги в частині невручення водієві письмового направлення на огляд є необґрунтованими. Апелянт посилається на постанову Одеського апеляційного суду по справі №504/1112/22, цитуючи: «Аналіз Інструкції від 09.11.2015 №1452/735 свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим». Щодо цих доводів апелянта суд звертає увагу, що у випадку притягнення до відповідальності ОСОБА_1 останній не відмовлявся від проходження огляду. Також суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп'яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас вказаною інструкцією не передбачено, що копія направлення має бути вручена особі, щодо якої передбачається проведення огляду.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило