Справа № 202/702/25
Провадження № 1-кс/202/498/2025
Іменем України
22 січня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу представника Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 08 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177,-
17.01.2025 року Представник АТ «ПУМБ» ОСОБА_3 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 08 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177.
В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12023041660000177 від 01 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Однак 31.03.2023 року постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 вищезазначене кримінальне провадження було закрито. Заявник зазначає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки є необґрунтованою та передчасною, такою, що не відповідає фактичним обставинам вчинення правопорушення та вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України. Слідчі дії, у відповідності до глави 20 КПК України, для отримання доказів в ході досудового розслідування, слідчим не проводились зовсім, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято з надуманих слідчим підстав.
Представник АТ «ПУМБ» ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити скаргу та скасувати незаконну постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Слідчий СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, рішення якої оскаржується.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12023041660000177, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12023041660000177 від 01 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 березня 2023 року кримінального провадження № 12023041660000177 від 01 березня 2023 року, закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК країни.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, перелік, яких вказаний в ст.303 КПК України. Пунктом 3 ч. 1 вказаної статті передбачено, що на досудовому провадженні зокрема може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності. (ст. 284 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто потребує під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування
Відповідно до вимог ст.110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - потерпілого.
Частиною 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу,
Обґрунтовуючи закриття кримінального провадження та наводячи мотиви прийняття постанови, слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_3 не надав жодних документів, які б підтверджували право власності на викрадене майно. Свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення не встановлено, особа, яка причетна до скоєння кримінального правопорушення встановлено не було.
Водночас, такі обґрунтування слідчого не відповідають фактичним обставинам встановленим матеріалами кримінального провадження матеріалам, в яких наявні документи, що вказують на належність АТ «ПУМБ» автомобіля, з якого викрадено дизельний генератор.
При цьому, факт того, що органом досудового розслідування не встановлено свідків та особу, причетну до скоєння злочину, сам по собі, не є доводом, який підтверджує відсутність складу кримінального правопорушення.
Отже, в постанові слідчого від 01.03.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177, відсутнє достатнє обґрунтування мотивів прийняття постанови.
Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12023041660000177 та постанову слідчого ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177 від 01.03.2023 року, слідчий суддя приходить до висновку, що дана постанова є передчасною, прийнята без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин. В ході досудового розслідування не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, тобто розслідування проводилось не в повному обсязі.
За таких обставин, постанова слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ОСОБА_4 від 08 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177, що винесена з порушенням вимог КПК України, підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга представника Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 08 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.9,110, 284,303-307,309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 08 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177- задовольнити.
Постанову слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ОСОБА_4 від 31 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023041660000177 від 01 березня 2023 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1