справа № 208/8943/24
№ провадження 2/208/462/25
Іменем України
08 січня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречана В. Г..
за участю секретаря судового засідання Дарчука М. І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу№ 208/8943/24 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 «Про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних», -
1. Короткий зміст позовних вимог.
ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулось до Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних», в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Позивача компенсаційні суми за невиконання грошового зобов'язання у вигляді втрат від інфляції в сумі 126323,77 грн і 3 % річних в розмірі 38719,82 грн. Всього 165043,59 грн. Нарахування компенсаційних виплат здійснено за період з 01.05.2017 р. по 23.02.2022 р.
2. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
06.09.2024 р. позовна заява надійшла до Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ
06.09.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Гречана В. Г.
18.09.2024 року через канцелярію Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшли довідки про реєстрацію місця проживання відповідачів: ОСОБА_1 - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
19.09.2024 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська відкрито провадження по справі та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
26.09.2024 року надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій він також не заперечував проти винесення заочного рішення .
26.09.2024 року від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
30.09.2024 р. надійшла заява Позивача про стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу.
Відповідачі, будучи належним чином сповіщеними про дату, час та місце судового розгляду, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, відзив на позов не надали, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомиляли, судові повістки - виклики направлялись відповідачам на їх адресу і в силу ст.131 ЦПК України, вважається доставленими, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи та на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідачів неповажними, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачами відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку спрощеного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
3.Позиція позивача.
На обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що 11.01.2006 року між ВАТ КБ "Надра" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8/2006/840-К/264-Н на суму 14400,0 доларів США для розрахунків за придбану квартиру.
Того ж дня з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "Надра" укладено договір поруки № 264/2-Н, за умовами якого поручитель солідарно відповідає за виконання кредитоотримувачем умов кредитного договору у повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ВАТ КБ "Надра" звернулось до Заводського районного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом.
Рішенням Заводського суду від 23.07.2014 р. у справі № 208/421/14-ц позов задоволено і ухвалено стягнути з відповідачів солідарно 267817,56 грн.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ від 05.01.2021 р. замінено вибулого стягувача ПАТ "КБ "Надра" на правонаступника,- ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" щодо виконання рішення Заводського районного суду від 23.07.2014 р. і поновлено строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В якості правового обгрунтування своїх вимог до відповідачів ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп" посилається на частину 1 статті 512 Цивльного кодексу України, згідно з якою кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, як встановлено договором або законом
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, яки встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Відповідачі свого зобв'язання, що витікає з кредитного договору і наступного рішення Заводського районного суду від 23.07.2014 р. не виконали, борг не погасили, а тому у нового кредитора виникає право застосування до них положень статті 625 ЦКУ, тобто, обов'язок виплатити компенсацію втрат від інфляції за весь період прострочення платежу і 3 відсотки річних.
Підкреслює, що за змістом статті 625 ЦКУ нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошови коштами, належними до сплати кредиторові.
Вважає, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
4. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як правопреємник права вимоги ВАТ "КБ "Надра" до відповідачів, яке грунтувалось на укладеному між ОСОБА_1 і Банком кредитному договорі від 11.01.2006 р. № 8/2006/840-К/264-Н на суму 14400,0 доларів США, і на договорі поруки між ОСОБА_2 і Банком від 11.01.2006 р. № 264/2-Н, за умовами якого поручитель солідарно зобов'язався відповідати за виконання кредитоотримувачем умов кредитного договору у повному обсягу.
У зв'язку з невиконанням позичальницею умов кредитного договору ВАТ "КБ "Надра" у 2014 році звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ з позовом до відповідачів про стягнення з них солідарно суми заборгованості за кредитним договором (тіло кредиту, проценти, пеня, нестойка, штраф) . Рішенням суду від 23.07.2014 р. ухвалено стягнути з відповідачів солідарно 267817,56 грн.
Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Згідно статті 22 Закону "Про виконавче провадження" 1999 року, що діяв на той час, строк для пред'явлення виконавчого листа, дорівнювався одному року з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягувач, - ВАТ "КБ "Надра" виконавчого листа в суді не отримувало і виконавче провадження з виконання рішення суду не відкривалось.
17.07.2020 р. між ПАТ (раніше - ВАТ) "КБ "Надра" і ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" було укладено договір № GL48N718070-1-3 про відступлення права вимоги з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В.
05.01.2021 р. ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ від 05.01.2021 р. замінено вибулого стягувача ПАТ "КБ "Надра" на правонаступника,- ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" щодо виконання рішення Заводського районного суду від 23.07.2014 р. і поновлено строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвала суду ніким не оскаржувалась.
21 травня 2021 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" видані виконавчі листи щодо кожного боржника.
07.09.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О. В.(м. Дніпро) відкрити виконавчі провадження у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 №ВП № 69805542 та ВП № 69805755, відповідно.
5. Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Вирішуючи даний спір, суд розглядає два аспекти, які дозволяють ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам статті 263 ЦПК.
Згідно до частини 1 цієї норми судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина друга названої статті Кодексу).
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3).
Відповідно до частини п'ятої статті 263 ЦПК обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аспект 1) Правові підстави звернення позивача із заявленими вимогами
Суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Це право закріплено й у частині 1 статті 15 ЦК України і гарантоване статтею 55 Конституції України.
Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 5 ЦПК України регламентуються способи захисту, які застосовуються судом. Ця норма, зокрема, передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Позивачем обраний способ захисту своїх інтересів, що передбачений пунктом 8 частини другої статті 16 ЦКУ: "відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди".Формальне право заявлення вимог до відповідачів у ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" базується на положеннях статей 514 (Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні), 517 (Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні), 523 (Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою), 526 (Загальні умови виконання зобов'язання), 541 (Солідарне зобов'язання), 543 (Солідарний обов'язок боржників), 625 (Відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Аспект 2) Правові підстави для задоволення (відмови) позовних вимог
Для формулювання рішення у цієї частині судом застосовані положення нступних норм процесуального і матеріального права.
Стаття 76 ЦПК визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому докази повинні відповідати вимогам статей 77-80 ЦПК.
Стаття 77 цього Кодексу встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частина друга статті 78 ЦПК приписує, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням цих положень стосовно вимог до доказів сторни повинні довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ст. 81 ЦПК).
Виконуючи вимоги статті 89 ЦПК, суд:.
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
На підтвердження обгрунтованості заявлених до відповідачей вимог позивачем надані таки докази:
- копія кредитного договору від 11.01.2006 р. № 8/2006/840-К/264-Н;
- копія договору поруки від 11.01.2006 р. № 264/2-Н;
- копія ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ від 05.01.2021 р. замінено вибулого стягувача ПАТ "КБ "Надра" на правонаступника,- ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" щодо виконання рішення Заводського районного суду від 23.07.2014 р. і поновлено строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання;
- копії виконавчих листів - 2 прим.;
- копії постанов про відкриття виконавчого провадження - 2 прим.
Обсяг ж доказів, що перелічені вище, не дозволяє визнати їх достаними для того, щоб задовільнити вимоги позивача.
Основним доказом у подібних справах є договір, на підставі якого первісний кредитор передав свої права вимоги іншій особі Мова не про те, що цей документ підтверджує факт такої передачі, а зміст договору, незалежно як сторони його назвали.
У цивільному праві близкими договорами передачі прав первісного кредитора є: договір переуступки права вимоги, договір купівлі права вимоги і договір факторингу.
На відміну від решти двох договорів переуступка права вимоги може здійснюватся безкоштовно. Предметом такого договору може бути як грошова вимога, так й інший об'єкт ринкового обігу (товар, послуга тощо). Причому, ця вимога повинна бути реальною, тобто існувати на момент укладення договору. Таким чином, якщо мав місце договір переуступки, то на момент укладення сторонами договору у ПАТ "КБ "Надра" не існувало реального (дійсного) права вимоги до відповідачів сплати платежів на підставі статті 625 ЦКУ. Таке право у ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" виникло лише після укладення договору переуступки, тобто з 17.07.2020 р.
На відміну від договору переуступки договір факторингу обов'язково є оплатним і його предметом є грошові права вимоги, які належали клієнту, у тому числі і право на заявлення вимог на підставі статті 625 ЦКУ незалежно від дати укладення договору факторингу.
Подібні висновки містяться у постановах ВП від 02.11.2022 у справі № 947/23885/19, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20.
Також суд приймає до уваги, що позивачем не надано ніякої інформації щодо руху виконання відповідачами основного зобов'язання, враховуючи при цьому те, що способом забезпечення такого зобов'язання також була іпотека квартири, яку на кредитні кошти купила ОСОБА_1 . І це ускладнює можливість об'єктивно визначитися з підставами, періодом та розміром компенсаційних виплат, що передбачаються статтею 625 ЦКУ.
Крім того, суд при ухваленні рішення керується положеннями статті 11 ЦПК (Пропорційність у цивільному судочинстві) відповідно до якої суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Підставою для застосування цієї норми є те, що незалежно від володаря права вимоги з боржників відповідних сум, виконавчі листи не були пред'явлені до виконання протягом 8 років.
Тобто, у даному випадку має місце прострочення кредитора (ст. 613 ЦКУ), при якому кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
І стаття 2 ЦПК також закріплює принцип справедливого розгляду справи.
У постанові від 05.02.2020 р. у справі № 759/20387/18 Верховний Суд сформулював такий правовий принцип: «При розгляді вказаної справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов'язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи, застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Виходчи з вищенаведених норм матеріального права і керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про сторони:
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2 офіс 205, код ЄДРПОУ: 40696815.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя В.Г.Гречана