Справа № 127/42522/24
Провадження № 3/127/10177/24
13 січня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 р. серії ЕПР1 № 206621: «27.12.2024 о 18:06 в м. Вінниця по вул. Кармелюка, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Sportage, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, номер 0292 тест 469, результат позитивний 2,04 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи іншого сп'яніння що знижують увагу та швидкість реакції».
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що він 27.12.2024 о 18:06 не керував транспортним засобом Kia Sportage, номерний знак НОМЕР_2 . Автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 , якого ОСОБА_1 попросив завезти додому, оскільки ОСОБА_1 дійсно випив та не сідав за кермо по цій причині. За кермом був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів на задньому пасажирському сидінні автомобіля, оскільки в нього боліла нога, і він опустив пасажирське сидіння та зняв взуття, витягнувши ногу. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що не керував автомобілем, проте вони йому не вірили і вимагали продути «Драгер», а інакше погрожували забрати автомобіль на штраф-майданчик. А якщо ОСОБА_1 пройде огляд на стан сп'яніння, то поліцейські повідомили, що дозволять ОСОБА_2 їхати на авто далі. І саме тому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, хоча і знав, що не повинен його проходити, оскільки не керував автомобілем.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дав суду пояснення, що на прохання ОСОБА_1 27 грудня 2024 року забрав його з району автовокзалу «Тяжилів» м. Вінниця, сів за кермо його автомобіля Kia Sportage, номерний знак НОМЕР_2 та віз ОСОБА_1 додому на вул. Порика в м. Вінниці. Свідок ОСОБА_3 сидів на водійському сидінні , а ОСОБА_1 - на задньому пасажирському сидінні. В районі мосту водій ОСОБА_3 зупинив автомобіль і через короткий час до автомобіля під'їхали працівники патрульної поліції. Водій ОСОБА_3 вийшов з водійського місця та пред'явив працівникам патрульної поліції своє посвідчення водія, проте працівник поліції не став його дивитись, а всі вимоги та претензії висловлював ОСОБА_1 , який в той час знаходився на задньому пасажирському сидінню. Весь час розмови працівників поліції з ОСОБА_1 водій ОСОБА_3 знаходився неподалік від автомобіля, а коли працівники поліції закінчили оформлення матеріалів на ОСОБА_1 - водій ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля та продовжив рух і завіз пасажира ОСОБА_1 додому та віддав ключі від його автомобіля. Свідок ОСОБА_3 чув, що працівники поліції ставили ОСОБА_1 умову, що якщо він не пройде огляд на стан сп'яніння, то вони заберуть автомобіль на штраф майданчик. При цьому перед проходженням огляду ознак алкогольного сп'яніння працівники поліції ОСОБА_1 не назвали. Результатів алкотесту працівники поліції також ОСОБА_1 не повідомили. ОСОБА_1 постійно заперечував керування ним транспортним засобом, але працівники поліції наполягали на своєму. Свідок ОСОБА_3 не хтів конфлікту і тому мовчав, стоячи в стороні.
В рапорті інспектора патрульної поліції УПП від 27.12.2024 зазначено, що працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб Kia Sportage під керуванням ОСОБА_1 , тоді як з дослідженого відеозапису з портативних відео реєстраторів №№472306, 468818 видно, що автомобіль стоїть на дорозі, і з автомобіля з водійського місця виходить свідок ОСОБА_2 , який в означеному рапорті вказаний як «тверезий водій». Мотиви, з яких інспектори патрульної поліції в якості водія встановили саме ОСОБА_1 , в означеному рапорті не розкриті.
З відеозапису фіксації на портативні відео реєстратори №№472306, 468818 вбачається з початку відеофіксації, що рух автомобіля не зафіксовано, автомобіль стоїть на дорозі, до нього підходять працівники патрульної поліції, з автомобіля в передньої водійської дверці виходить свідок ОСОБА_2 та мовчки надає поліцейському посвідчення водія, проте поліцейський каже, що не треба. ОСОБА_1 знаходиться на задньому пасажирському сидінні, поліцейські вимагають його вийти з автомобіля, стверджують, що він керував транспортним засобом, ОСОБА_1 заперечує керування ним автомобілем, каже, що його віз тверезий водій ОСОБА_4 . Поліцейські вимагають від ОСОБА_5 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_5 відмовляється, мотивуючи відмову тим, що не керував транспортним засобом. Тоді поліцейські ставлять ОСОБА_1 умову, що якщо він не пройде огляд на стан алкогольного сп'яніння, то вони заберуть автомобіль на штраф майданчик, в зв'язку з чим ОСОБА_1 погоджується. Результати огляду на стан сп'яніння поліцейські ОСОБА_1 не повідомляють. Після проходження на місці огляду на стан алкогольного сп'яніня поліцейські складають на ОСОБА_1 протокол та дозволяють ОСОБА_3 , який весь цей час мовчки стояв в стороні, сісти за кермо автомобіля та відвезти ОСОБА_1 додому.
Протягом всього періоду відеофіксації в процесі спілкування з патрульними поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово заперечує факт керування ним транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_3 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, ретельно дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1.10 ПДР: водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі
Відтак, обов'язковою і необхідною умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, частина 1 статті 130 КУпАП визначає виключно факт керування особою транспортним засобом.
За відсутності керування особою транспортним засобом - її дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Досліджені судом матеріли справи викликають обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 , та дають підстави стверджувати, що 27 грудня 2024 року о 18:06 ОСОБА_1 не керував автомобілем Kia Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , як-то вбачається з його пояснень, пояснень свідка ОСОБА_3 , відомостями з відеозапису фіксації на портативні відео реєстратори інспекторів патрульної поліції. Відсутність факту керування ОСОБА_1 не спростовується іншими матеріалами справи. Зокрема рапорт інспектора поліції від 27.12.2024, який є службовим документом, адресованим його керівникові, не містить посилань на докази та мотиви, з яких інспектор поліції вирішив, що водієм був саме ОСОБА_1 .
Відтак, з досліджених судом матеріалів справи не знайшли свого підтвердження зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини керування ОСОБА_1 27 грудня 2024 року о 18:06 автомобілем Kia Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , відтак він, не будучи особою, яка керує транспортним засобом, не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З-поміж іншого, наявний в матеріалах справи Акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - не підписаний ОСОБА_1 , в розділі «З результатами згоден» зазначено П.І.Б. « ОСОБА_1 », проте графа «підпис» - пуста. Запис про відмову ОСОБА_1 від підпису також відсутній. Що є істотним порушенням Додатку 2 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858), яке вказує на недійсність Акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, його недопустимість в якості доказу. А інші докази перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутні.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які узгоджуються з іншими матеріалами справи, стверджується, що автомобілем керувала інша особа, а також те, що Акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - не підписаний ОСОБА_1 та відсутній запис про відмову від підпису, та за відсутності інших належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, то в силу положень ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , як особи, яка не керувала транспортним засобом, відсутній склад адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: