печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43302/24-к
17 січня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024100130000965 від 01.05.2024 року, -
Старший слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024100130000965 від 01.05.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчими Третього Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження № 62024100130000965 від 01.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
12.03.2023 ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу начальника командира військової частини НОМЕР_1 НГ України від 07.02.2024 за № 6 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 1 батальйону оперативного призначення. Згідно наказу ОСОБА_5 приступив до виконання службових обов'язків за посадою, та включено до списків військової частини.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець за мобілізацією на особливий період військової частини НОМЕР_1 НГ України солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, близько о 08 год 30 хв 23.03.2024 не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 НГ України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини НОМЕР_1 НГ України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до вимог ст. 277 КПК України 20.09.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке погоджене прокурором.
У зв'язку із переховуванням ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та не встановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому особисто письмове повідомлення про підозру від 20.09.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України слідчим здійснено вручення вказаного повідомлення в день його складання у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: до військової частини за місцем проходження військової служби ОСОБА_5 , а також направлено засобами поштового зв'язку за останнім відомим місцем його проживання.
Обставини, які дають підстави підозрювати вказану особу у вчинені інкримінованого йому злочину:
повідомленням (рапортом) про вчинення кримінального правопорушення;
актом службового розслідування;
протоколами допитів свідків;
іншими матеріалами провадження.
Зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, санкцією якого передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Незважаючи на неодноразові виклики, підозрюваний ОСОБА_5 до ТУ ДБР у м. Києві або прокуратури не з'явився, для проведення за його участю необхідних слідчих та інших процесуальних дій не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
У ході виконання доручення у кримінальному провадженні, оперативними працівниками ТУ ДБР у м. Києві встановлено, що за місцем проживання підозрюваний ОСОБА_9 відсутній, на даний час його місцезнаходження невідоме, у зв'язку з чим відсутня можливість проведення слідчих та процесуальних дій, необхідних для встановлення об'єктивної істини та завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення кримінального провадження 23.09.2024 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 що потребує подальшого застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
25 вересня 2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Саратовського району, Одеської області, громадянина України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на підставі ухвали № 757/43302/24-к.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, підтримав свого захисника.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчими Третього Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження № 62024100130000965 від 01.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, 20.09.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке погоджене прокурором.
У зв'язку із переховуванням ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та не встановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому особисто письмове повідомлення про підозру від 20.09.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України слідчим здійснено вручення вказаного повідомлення в день його складання у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: до військової частини за місцем проходження військової служби ОСОБА_5 , а також направлено засобами поштового зв'язку за останнім відомим місцем його проживання.
Обставини, які дають підстави підозрювати вказану особу у вчинені інкримінованого йому злочину:
повідомленням (рапортом) про вчинення кримінального правопорушення;
актом службового розслідування;
протоколами допитів свідків;
іншими матеріалами провадження.
Зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, санкцією якого передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Незважаючи на неодноразові виклики, підозрюваний ОСОБА_5 до ТУ ДБР у м. Києві або прокуратури не з'явився, для проведення за його участю необхідних слідчих та інших процесуальних дій не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
У ході виконання доручення у кримінальному провадженні, оперативними працівниками ТУ ДБР у м. Києві встановлено, що за місцем проживання підозрюваний ОСОБА_9 відсутній, на даний час його місцезнаходження невідоме, у зв'язку з чим відсутня можливість проведення слідчих та процесуальних дій, необхідних для встановлення об'єктивної істини та завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення кримінального провадження 23.09.2024 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 що потребує подальшого застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
25 вересня 2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Саратовського району, Одеської області, громадянина України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на підставі ухвали № 757/43302/24-к.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що є тяжким злочином. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що обвинувачується у вчиненні злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець сержант ОСОБА_10 маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.
-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний виконуючи бойові завдання в складі свого підрозділу має доступ до зброї на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, обставини його ймовірного вчинення; дані, що характеризують особу підозрюваного; його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави слідчим суддею не визначається.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024100130000965 від 01.05.2024 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Саратовського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням підозрюваного на гауптвахті Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ), а при наявності медичних показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати в межах строку досудового розслідування по 24 лютого 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено о 08 год. 20 хв. 22.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1