ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23271/23
провадження № 2/753/2377/25
(Заочне)
21 січня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Боярської Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник АТ «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 16.07.2019 року ОСОБА_1 , уклав з АТ «Альфа Банк», угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631199286. Відповідно до умов договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит,а позичальник зобов'язався в порядок та на умовах, визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок, щодо надання позичальнику кредиту. Зазначив, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28.02.2023 року виникла заборгованість за договором у розмірі 36531,11 грн. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «Сенс Банк». Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №631199286, у розмірі 36531,11 грн., та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.02.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16.07.2019 між ОСОБА_1 , та Акціонерним товариством «Альфа Банк» було підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», на підставі яких ОСОБА_1 , було відкрито картковий рахунок, з лімітом кредитної лінії у розмірі 2000000,00 грн., з встановленням процентної ставки за користування кредитною лінією у розмірі 26 % річних.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідності до якого запис про зміну найменування позивача внесено 30.11.2022 року.
Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»)
Встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Позичальник свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, станом на 28.02.2023 року заборгованість відповідача за кредитом складає 36531,11 грн.
03.07.2023 р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором, однак вказана вимога відповідачем була проігнорована.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 36531 грн. 11 коп.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 265, 268, 279 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 631199286 у розмірі 36531,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26.02.2024 року.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Суддя С.В.Кулик