Справа №521/18310/24
Номер провадження 3/521/467/25
22 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Шевчук Н.О., за участю секретаря судового засідання: Жекової А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
До Малиновського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення від 17.10.2024 року ЕПР1 №152820, складеного в м. Одесі, по вул. Академіка Воробйова, 9, вбачається, що 17.10.2024 року, о 13 год. 02 хв. в м. Одесі, по вул. Космонавтів, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мітсубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння рук, зіниці звужені та не реагують на світло, огляд на стан наркотичного сп'яніння - висновок лікаря нарколога, в присутності двох свідків, № 003175 від 17.10.2024 року.
Як зазначено у протоколі працівником поліції, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху.
З довідки Управління патрульної поліції в Одеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
З довідки Управління патрульної поліції в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія НОМЕР_3 отримав.
З Висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003175 від 17.10.2024 року, складеного о 17 год. 50 хв. судом вбачається, що лікарем ОСОБА_2 було оглянуто ОСОБА_1 , який був направлений на огляд 17.10.2024 року о 13 год. 02 хв., за висновками якого ОСОБА_1 ухилявся від здачі біологічного середовища з 14 год. 00 хв. до 17 год. 50 хв. Заключення виставити неможливо через неповне обстеження. Закреслено: «перебуває у стані».
11.12.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення (вх. №72765), у якому ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання судом долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Зокрема, за доводами клопотання, ОСОБА_1 наголосив, що працівниками поліції не було повідомлено йому про причини зупинки його транспортного засобу, проведено огляд його речей, виявлено лікарські препарати, які він приймає у зв'язку із невиліковною хворобою, повідомили йому про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан наркотичного огляду в медичній установі, на що останній погодився, після чого ОСОБА_1 та працівники поліції поїхали до медичної установи.
ОСОБА_1 вказав, що у зв'язку з фізіологічними особливостями йому не вдалося надати лікарю біологічний матеріал. Проте лікарем було зазначено, що останній ухилився від здачі біосередовища та заключення виставити неможливо через неповне обстеження.
Разом з тим, за доводами ОСОБА_1 лікар не запропонував йому здати інші зразки біологічного середовища.
Окрім вказаного, ОСОБА_1 зауважив, що він хворіє на невиліковну хворобу, про що надав суду виписки з історії хвороби, працівниками поліції не було складено направлення для проходження огляду в медичній установі.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вказав, що неможливість здачі біологічного середовища не може свідчити про відмову проходження огляду на стан сп'яніння, а тому, зважаючи на те, що він не відмовлявся від проходження такого огляду, провадження відносно нього слід закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З виписки із медичної карти амбулаторного хворого та медичного висновку ЛКК №202 від 15.07.2024 року судом вбачається, що ОСОБА_1 хворіє на гепатит Б.
Також, 22.01.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення, у яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначила, що лікарем медичного закладу фактично не проводився його огляд на стан наркотичного сп'яніння. Пояснення судом долучено до матеріалів справи.
В цей же день, 22.01.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів (вх. №4613), а саме Акту КНП «ООМЦПЗ» ООР медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003175 від 17.10.2024 року, складеного о 14 год. 00 хв.
Відповідно до зазначеного акта судом встановлено, що ОСОБА_1 оглядався лікарем ОСОБА_2 , тест на алкоголь не проводився, інші прояви та симптоми - відсутні, 14.00 запропоновано здати аналіз сечі, 17 год. 50 хв. - явне ухилення від здачі біосередовища, у присутності двох свідків. Заключний діагноз - неможливо виставити заключення через неповне обстеження. Вказаний акт судом долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Пояснив суду, що не мав змоги надати в медичній установі біологічний матеріал для аналізу на підтвердження/непідтвердження його перебування в стані наркотичного сп'яніння з об'єктивних причин. Також наполягав на наявності з боку працівників поліції процесуальних порушень під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Просив суд відносно нього закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення від 17.10.2024 року ЕПР1 №152820, складеного в м. Одесі, по вул. Академіка Воробйова, 9, вбачається, що 17.10.2024 року, о 13 год. 02 хв. в м. Одесі, по вул. Космонавтів, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мітсубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння рук, зіниці звужені та не реагують на світло, огляд на стан наркотичного сп'яніння - висновок лікаря нарколога, в присутності двох свідків, № 003175 від 17.10.2024 року.
Як зазначено у протоколі працівником поліції, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху. При цьому, як встановлено судом, в основу обвинувачення покладено Висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003175 від 17.10.2024 року, складеного о 17 год. 50 хв. з якого судом вбачається, що лікарем ОСОБА_2 було оглянуто ОСОБА_1 , який був направлений на огляд 17.10.2024 року о 13 год. 02 хв., за висновками якого ОСОБА_1 ухилявся від здачі біологічного середовища з 14 год. 00 хв. до 17 год. 50 хв. Заключення виставити неможливо через неповне обстеження.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, судом встановлено, що враховуючи висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003175 від 17.10.2024 року, яким стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не встановлено, у зв'язку із неможливістю виставлення заключення через неповне обстеження, працівником поліції, який складав протокол визначено дії ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п. 2.9 а ПДР України. Тобто дії ОСОБА_1 жодним чином не могли бути кваліфіковані працівниками поліції як керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки факт такого керування у відповідному стані не підтверджений жодними наявними у матеріалах справи доказами.
З відеозапису наданого Управлінням патрульної поліції в Одеській області з нагрудних камер поліцейських №474495, 470678, 473725 судом встановлено таке.
З диску №3, камера №473725 - судом встановлено, що відеовідтворення події відсутнє.
З диску №2, камера №473725 - відеозапис починається з 12 год. 52 хв., судом не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, причини зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції не повідомлено.
З відеовідтворення камери №474495 судом встановлено, що події, зафіксовані на відео починаються з моменту перебування ОСОБА_1 в медичному закладі, де в присутності понятих о 17 год. 41 хв. зафіксовано неможливість здачі ОСОБА_1 біологічного середовища.
З відеовідтворення камери №470678 судом встановлено, запис починається о 12 год. 56 хв., 13 год. 26 хв. - ОСОБА_1 та працівники поліції вирушили до медичної установи.
Тобто, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер відео-реєстраторів співробітників поліції судом встановлено, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, в подальшому під час спілкування з водієм у інспектора патрульної поліції виникла підозра у перебуванні останнього у стані у стані наркотичного сп'яніння та запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.
Після доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, як пояснено самим ОСОБА_1 лікарем було надано час для здачі аналізу, однак, останній не зміг здади необхідну кількість сечі для проведення аналізу.
З відео також вбачається, що працівники поліції та співробітники медичної установи неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 , що, якщо він не зможе здати аналіз сечі, це буде розцінено як відмова від проходження огляду, проте останній сечу так і не здав, посилаючись на відсутність фізіологічного бажання, про що вказав співробітникам та лікарю.
Окрім того, з відеозаписів судом також встановлено, що лікар медичного закладу, до якого був доставлений ОСОБА_1 , не запропонував водію здати на дослідження інші біологічні зразки, зокрема: кров, слину або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, що передбачено Інструкцією. При цьому, лікар обмежився лише пропозицією проведення медичного огляду за допомогою здачі сечі, на що ОСОБА_1 погодився, проте не зміг надати біоматеріал на аналіз.
Відтак, суд вважає, що зміст відеозаписів камер поліцейських беззаперечно вказує на недотримання працівниками поліції та лікарем медичного закладу Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ №1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09.11.2015 року.
А тому, за наведених обставин, доводи ОСОБА_1 про порушення порядку проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, суд визнає обґрунтованими.
Будь-які інші докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, з урахуванням змісту відеозаписів камер поліцейських, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд констатує, що в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, також і з огляду на те, що неможливість особи надати в медичній установі біологічного матеріалу для встановлення факту перебування особи під дією, зокрема, наркотичних речовин, не є безумовною підставою для визнання того, що така особа керує транспортним засобом в стані наркотичного чи будь-якого іншого сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
За таких підстав, встановлені судом обставини справи, зокрема відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, недотримання працівниками поліції та лікарем медичного закладу Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ №1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09.11.2015 року, виключають кваліфікацію дій ОСОБА_1 як порушення саме вимог п. 2.9. а Правил дорожнього руху України, тобто керування особою транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факт керування останнім транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), суд зазначає, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевказане та те, що в справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП Малиновський районний суд міста Одеси
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення.
Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2025 року.
Суддя Н.О. Шевчук