21.01.2025 Справа №607/1223/25 Провадження №3/607/1017/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович, розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення
21.01.2025 з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) (справа №607/1223/25; провадження №3/607/1017/2025).
Також, 21.01.2025 з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП (справа №607/1225/25; провадження №3/607/1019/2025).
Крім того, 21.01.2025 з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП (справа №607/1227/25; провадження №3/607/1021/2025).
Суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , якого притягують до адміністративної відповідальності.
Тож суд доходить висновку, що ці справи слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи 607/1223/25; провадження №3/607/1017/2025.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 621584 від 07.01.2025 зазначено, що 03.01.2025 о 01:33 год. під час перевірки працівниками поліції ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2024 року (справа №442/4970/24), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 187 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 621582 від 07.01.2025 ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, 13.12.2024 о 23:08 год. під час перевірки працівниками поліції був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2024 року (справа №442/4970/24), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 187 КУпАП.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 621583 від 07.01.2025 ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, 26.12.2024 о 00:55 год. під час перевірки працівниками поліції був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2024 року (справа №442/4970/24), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 187 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за частиною першою статті 187 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, винуватим себе у вчинених адміністративних правопорушеннях не визнає, пояснивши, що в ці дні знаходився вдома та спав, і жодних дзвінків чи стукоту в двері не чув.
Заслухавши пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 року № 264/94-ВР адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Статтями 11, 13 цього Закону визначено, що контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на органи Національної поліції. У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справ та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 КУпАП.
Суд розцінює критично дані протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки вони за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути підтверджені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Судом проаналізовані відеоматеріали, додані до матеріалів цих адміністративних справ, зокрема відео з файлів «export-rogtu» та «export-dpz8u», на яких зафіксовані короткі дзвінки через домофон поліцейськими у вечірній та нічний час доби за адресою особи, яку притягують до відповідальності . Проте, на думку суду, такі докази не дають можливості поза розумним сумнівом дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей, на підтвердження факту вчинення адміністративних правопорушень, працівниками поліції зібрано не було.
Верховний Суд у постанові від 1 квітня 2020 року (справа № 750/11509/18) зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину; поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону; це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд у цій справі також зазначив, що обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи уцьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду; суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення; для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту; наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_1 , щодо перебування його за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаний у протоколах час, викликають обґрунтовані сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з недоведеністю обов'язкової складової правопорушення - об'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вищевказаним, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 40-1 КУпАП. Оскільки суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 187 КУпАП, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 7, 9, 33 - 36, 40-1, 187, 245, 247, 251 - 252, 283 - 285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Об'єднати в одне провадження справу №607/1223/25 (провадження № 3/607/1017/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП; справу № 607/1225/25 (провадження № 3/607/1019/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП та справу № 607/1227/25 (провадження №3/607/1021/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 187 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи №607/1223/25 (провадження №3/607/1017/2025).
2. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
6. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець