Справа № 308/20182/24
1-кс/308/7568/24
22 січня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку покладених обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12024070000000492, відомості про яке 13.10.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії покладених на нього згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2024 обов'язків.
У клопотанні прокурор зазначає, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024070000000492 від 13.10.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Підозрюваний повторно в судове засідання не з'явився.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_4 подав до суду копію довідки форми 5 від 16.12.2024, що підтверджує факт перебування на службі солдата ОСОБА_5 у військовій частині НОМЕР_1 .
Прокурор надав повістку про виклик підозрюваного для участі у судовому засіданні 22.01.2025 з відміткою ОСОБА_5 про її отримання 21.01.2025. Вказана повістка була вручена підозрюваному за місцем несення служби працівниками поліції.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Як зазначено у ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
З урахуванням неможливості розгляду клопотання за відсутності підозрюваного, також враховуючи, що зазначене клопотання повинно бути розглянуто не пізніше сімдесяти двох годин з моменту його надходження до суду, і на час проведення цього судового засідання строк покладених на підозрюваного обов'язків закінчився, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків.
Керуючись ст. 176, 177, 182, 183, 194, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1