про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 січня 2025 рокусправа № 380/822/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення у довідці від 15.10.2024 № 1159/12/16080 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії у заниженому розмірі;
- зобов'язати відповідача скласти та подати до Головного управління ПФУ у Львівській області на позивача нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/27638/23 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №380/13598/24, вказати розмір:
надбавки за вислугу років 50% посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт у розмірі 3 395,00 грн;
надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, розрахованих виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у розмірі 6620,25 грн;
премії в розмірі 208% посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у розмірі 10 878,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/27683/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XИ1 "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Проте, на виконання рішення суду від 31.01.2024 у справі № 380/27683/23, відповідач видав оновлену довідку із зазначенням неправильних складових грошового забезпечення, у зв'язку із чим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/27638/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 208% посадового окладу.
Втім, виконуючи рішення суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24, відповідач видав довідку від 15.10.2024 № 1159/12/16080, в якій надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавка за вислугу років; премії - 208% посадового окладу обчислені, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018.
Позивач вважає дії відповідача щодо неналежного виконання судового рішення 31.01.2024 у справі № 380/27638/23 та виготовлення довідки від 15.10.2024 № 1159/12/16080 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії без урахування вимог абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії у визначеному законодавством розмірі, а тому звернувся до суду із цим позовом, який просить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Частинами 2 та 4 ст. 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз положень Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суддя зазначає, що вищенаведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суддя встановила, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/27683/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Також, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/27638/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 208% посадового окладу.
На виконання вказаного судового рішення від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24, відповідач 15.10.2024 виготовив довідку № 1159/12/16080 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії.
Однак, позивач не погоджується із визначеними відповідачем у вказаній довідці розмірами надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії, вважаючи, що під час її виготовлення відповідач не керувався приписами судового рішення у справі № 380/13598/24 та вимогами абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 260.
Таким чином, звернувшись до суду із цим адміністративним позовом, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24.
Тобто, за своєю суттю спір у цій справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем згаданого вище судового рішення.
Так, у змісті позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на позивача нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №380/27638/23 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24, вказати розмір:
надбавки за вислугу років 50% посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт у розмірі 3 395,00 грн;
надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, розрахованих виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у розмірі 6620,25 грн;
премії в розмірі 208% посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у розмірі 10 878,40 грн.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що заявлені позивачем у цій справі вимоги безпосередньо спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 380/13598/24.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отож, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Під час розгляду позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення становить завершальну стадію судового провадження.
Відтак, якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Адже вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Варто зауважити, що такий порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, прийнятих (вчинених) на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає, що її права порушені, з огляду, зокрема, на вимоги ч. 5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Варто відмітити, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
За наведених обставин, суддя дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача, які вчинені на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 160/18740/22.
З урахуванням викладеного, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
За таких обставин у відкритті провадження в цій адміністративній справі належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачам.
Копію ухвали направити позивачам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна