21 січня 2025 рокусправа № 380/14679/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), в якому просить
1. Визнати протиправними та скасувати:
- довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2024 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 "Про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період у складі команди ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №146 Про зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу, постановленню на всі види забезпечення та призначення на посаду курсанта.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та звільнити його з військової служби.
Ухвалою від 16.07.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дрогобич Львівської області. 10.05.2024 ОСОБА_1 затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлений за місцем знаходження територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження ВЛК та подальшої мобілізації. У період з 10.05.2024 по 20.05.2024 щодо ОСОБА_1 проведений медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатом якого складена Довідка військово-лікарської комісії від 20.05.2024, згідно якої останнього визнано придатним до військової служби. Винесенню указаної довідки передувало складення карти обстеження та медичного огляду від 20.05.2024, у якій вказано про придатність ОСОБА_1 до військової служби. Згідно Поіменного списку військовозобов'язаних, які призванні ІНФОРМАЦІЯ_4 №7211 від 20.05.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №146 солдат ОСОБА_1 з 20 травня 2024 року зарахований в списки особового складу частини на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з обіду 21 травня 2024 року, призначений на посаду курсанта та 20 травня 2024 року справи та посади прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Стверджує, що станом на 20.05.2024 позивачу ОСОБА_1 не виповнилося 25 років, тобто за віком позивач входить до категорії осіб призовного віку, при цьому згоди на проходження військової служби у Збройних силах України у добровільному порядку він не давав.
Наразі діє законодавче обмеження щодо призову на військову службу під час мобілізації лише резервістів та військовозобов'язаних, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому законом порядку на період мобілізації. При цьому особи, які не досягли 25 річного віку, можуть бути взяті на військовий облік виключно у якості призовників. Відповідно, такі особи можуть бути призвані лише на строкову військову службу (однак в умовах дії воєнного стану призов на строкову; військову службу не проводиться), або ж за їх добровільної з годи можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, зважаючи на те, що станом на час виникнення спірних відносин позивач не досяг 25-річного віку і був фактично, призовником, при цьому він не надавав свою згоду на проходження військової служби, не набув статусу військовозобов'язаного, можливо зробити доводи про неправомірність дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову позивача як військовозобов'язаного на військову службу за мобілізацією. Тому, прийняті накази про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 є незаконними, а тому підлягають скасуванню.
Також стверджує про порушення процедури прийняття висновки ВЛК, оскільки картка обстеження та медичного огляду не містить усіх необхідних аналізів та обстежень лікарів (стоматолога, дерматовенеролога).
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач 3 - ВЧ НОМЕР_1 надіслав суду відзив, у якому проти позову заперечив, мотивуючи тим, що у відповідності до списків військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлених в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №7211 солдат ОСОБА_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 . Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №146 солдата ОСОБА_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента в Україні від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта, шпк солдат.
Зазначає, що на момент призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" мав статус військовозобов'язаного, оскільки з 10.06.2019 фактично перебував на військовому обліку. Відтак, дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо мобілізації ОСОБА_1 , як особи котра не досягла 25 річного віку, є правомірними, оскільки вчинені відповідачем дії відносно позивача стосуються його статусу військовозобов'язаного, а не призовника.
Також зазначив, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2024 №205 солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та направлений до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.
Стверджує, що такий вид військової адміністративної процедури як «виключення зі списків особового складу військової частини» можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (п. 10 Положення № 1153, абз.8 пп. 1 п.1.5 розділу І Інструкції № 170); звільнення з військової служби (п.34-37 Положення № 1153, п. 14.10 Інструкції № 170); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (п.77 Положення № 1153, абз,2 п. 3.22 Інструкції № 170); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абз.6 п. 144 Положення № 1153, абз.9 п. 4.8 Інструкції № 170); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (п.230, 247 Положення № 1153).
Означені вище випадки застосування процедури «виключення зі списків особового складу» показовим чином вказують на те, що виключити військовослужбовця зі списків військової частини можливо здійснити на підставі рішення суду лише: 1) про визнання безвісти відсутнім та 2) визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення та засудження до позбавлення / обмеження волі та/або позбавлення військового звання. Інших підстав, де б рішення суду було підставою для виключення зі списків військової частини законодавство у сфері регулювання правовідносин проходження військової служби не містить.
Пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу щодо проходження військової служби. Після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці накази вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 1- ІНФОРМАЦІЯ_7 та відповідач 2 Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 копію позову із додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі отримали 30.07.2024, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, проте не скористались правом подання відзиву.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та є громадянином України.
Відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці № АК288 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 пройшов медичну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_8 і визнаний «придатний до ВС ст. 83б, 45г». І «Загальні відомості» : 1 місце народження - м. Дрогобич , 2 місце проживання - АДРЕСА_1 , 3 національність - українець, 4 цивільна спеціальність - обслуговування систем управління автоматизації і автоматики, 5 сімейний стан - неодружений. ІІ «Прийняття на військовий облік і зняття з військового обліку» - взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 11.01.2017.
Позивач стверджує, що 10.05.2024 ОСОБА_1 було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено за місцем знаходження територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження ВЛК та подальшої мобілізації.
Відповідачі жодного доказу чи твердження на спростування вказаних обставин суду не надали.
У довідці Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 без дати і номера зазначено наступне: «… солдат запасу ОСОБА_1 2000 р.н., військова професія - різноробочий. Проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 20 травня 2024. Діагноз: (включаючи код згідно чинного НК025). Наслідки перенесення відкритої черепно-мозкової травми (2017) з цефалгічною вонещевою невротичною симтоматикою, вегето-судинна наростаюча дистонія. Викривлення носової переділки. Правобічна посттравматична приглухуватість. На підставі статті 75 б графи ІІ Розладу хвороб, графи ТДВ - Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах ».
Винесенню указаної довідки передувало складення карти обстеження та медичного огляду, у якій вказано про придатність позивача до військової служби.
У подальшому позивач включений до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 20.05.2024.
Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.05.2024 № 146 солдат ОСОБА_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 із 20.05.2024 зарахований до списків особового складу військової частини.
Не погодившись із цим, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Тут і далі суд застосовує норми Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення спірних відносин.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ст. 1 Закону №2232-XII).
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2 ст. 1 Закону №2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII).
Одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII).
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 передбачено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України (ч. 2 ст. 2 Закону №2232-XII).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII).
До видів військової служби, згідно із частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-XII).
Від проходження базової військової служби звільняються призовники: які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби (ч. 1 ст. 18 Закону №2232-XII).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань (ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII).
Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за №154 (далі - Положення №154) передбачені завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а саме: виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства (пункт 8 Положення №154).
За приписами пункту 9 зазначеного Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, а також оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них тощо.
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки … за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Із позовної заяви слідує, що позовні вимоги обґрунтовані тією обставиною, що позивач має статус призовника та в силу чинного законодавства не може бути мобілізований.
На підтвердження цього до позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення про приписку до призовної дільниці №АК288, з якої слідує, що ОСОБА_1 пройшов медичну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_8 і визнаний придатним до в/с ст.83б, 45г.
Разом із тим відповідно до довідки військово-лікарської комісії ОСОБА_1 встановлено військове звання - "солдат запасу".
У зв'язку із наведеним, суд ухвалою витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про підстави переведення ОСОБА_1 із статусу "призовник" у статус "військовозобов'язаний" із наданням відповідних доказів.
На виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив: «… ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перейшов зі статусу «призовник» у статус «військовозобов'язаний» 29.10.2020 при ІНФОРМАЦІЯ_9 про що свідчать дані із особової картки ОСОБА_1 …».
Так із облікової картки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 слідує, що 29.10.2020 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнала позивача «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний», 09.02.2021 ІНФОРМАЦІЯ_10 позивач переведений з обліку призовників та взятий на військовий облік, також 09.02.2021 ІНФОРМАЦІЯ_11 позивачу виданий військово обліковий документ - тимчасове посвідчення. 20.05.2024 ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак судом встановлено, що позивач фактично із 09.02.2021 є військовозобов'язаним і перебував на відповідному обліку.
Таким чином, на момент призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" мав статус військовозобов'язаного, оскільки з 09.02.2021 по 20.05.2024 фактично перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , а з 20.05.2024 на такому ж обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Звільнення позивача з 29.10.2020 на підставі частини 1 статті 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від призову на строкову військову службу як особа, яка визнана за станом здоров'я непридатною до військової служби в мирний час, мало наслідком, в силу вимог пункту 2 частини 1 статті 37 цього Закону, взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних.
Варто також зауважити, що позивач не надав суду будь-яких доказів на засвідчення обставини наявності у позивача права на відстрочку передбаченого статтею 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію " та/або доказів про наявність у останнього бронювання.
Відтак, мобілізація ОСОБА_1 , стосується його статусу військовозобов'язаного, а не призовника.
Із урахуванням наведеного відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо позовних вимог про скасування довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2024 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1.1 розділу І Положення № 402).
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно правового регулювання, закріпленого пунктом 1.2 розділу І Положення № 402, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пункт 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 передбачає, що Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЦВЛК) покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, вказане передбачається підпунктом. 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Виходячи з наведених правових норм у їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку обгрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на визначений позивачем предмет спору у справі, суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.
Пунктом 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 визначено, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та ІНФОРМАЦІЯ_12 має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров'я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.
Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів.
Порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період визначений главою 3 розділу ІІ Положення №402.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (пункт 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення (пункт 3.3. глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеного 10-20.05.2024 медичного огляду позивача військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_15 , прийнято постанову, оформлену довідкою, якою позивача визнано придатним до військової служби на підставі ст 75 б графи ІІ Розкладу хвороб.
Згідно абзацу 2 пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Положення №402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби солдата ОСОБА_1 10-20.05.2024 останнього оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, психіатром.
Відповідно до пункту 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
У картці позивача містяться відомості про проведені 10.05.2024 додаткові методи обстеження - група крові та резус фактор, флюрографія органів грудної клітки.
У позовні заяві представник позивача наголошує, що останній не був оглянутий стоматологом та дерматологом, а також не були проведені аналізи крові та сечі.
Із приводу цього суд зауважує, що позивач ознайомлений з вказаними документами, оскільки такі містять його особистий підпис без здійснення записів про будь-які застереження, щодо висновку ВЛК. Також картка обстеження та медичного огляду і довідка ВЛК не містить пояснень позивача про наявність у нього будь-яких захворювань чи скарг на стан здоров'я, пов'язаних із зазначеними обстеженнями.
Не надані такі докази і за період проходження позивачем військової служби у ВЧ НОМЕР_3 , у тому числі звернення до безпосереднього командира із рапортом про стан здоров'я чи необхідності проведення медичного огляду.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що постанова ВЛК, оформлена довідкою від 20.05.2024, є протиправною за процедурою її прийняття.
Суд зауважує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби у воєнний час, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Також у разі погіршення стану здоров'я під час проходження військової служби позивач мав право звернутися за підпорядкуванням до командира військової частини для направлення на проведення медичного огляду ВЛК.
У матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку ВЛК, та проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі №819/630/17, виключно на лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.
У свою чергу, позивач не позбавлений права на проходження повторного обстеження стану здоров'я військово-лікарською комісією для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Крім того суд звертає увагу, що пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу.
Також слід звернути увагу на те, що визнання протиправними дій чи рішень ІНФОРМАЦІЯ_16 , які стосуються мобілізації позивача, не відновлять порушених прав останнього, оскільки наслідком такого способу захисту прав позивача не може бути звільнення позивача з військової служби.
Правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_15 , пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, направлення ОСОБА_1 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби.
Щодо позовних вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №146 Про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини позивача, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом із матеріалів справи згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №146 солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження базової та фахової підготовки зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта. Також згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2024 №205 солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та направлений до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.
Відтак зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірний наказ є виконаним і правовідносини позивача із в/ч НОМЕР_4 припинились із 18.07.2024 - датою виключення його зі списків в/ч НОМЕР_4 і направленням до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна