21 січня 2025 року справа № 640/15249/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Голови профспілкової організації Державного закладу «Запорізької медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я» ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Голова профспілкової організації Державного закладу «Запорізької медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я» ОСОБА_1 з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України №29-О від 26.07.2022 про призначення виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Алексєєв О.Г. на час видання наказу № 29-0 від 26 липня 2022 року не був штатним працівником ДЗ «ЗМАПО МОЗ України», відповідно його було протиправно призначено виконуючим обов'язки ректора закладу. Призначенням виконуючим обов'язки ректора сторонньої особи були порушені права науково-педагогічних штатних працівників Академії бути призначеними виконуючими обов'язки ректора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 у задоволенні заяви Голови профспілкової організації Державного закладу «Запорізької медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я» Медведєва Володимира Петровича про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/15249/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
07.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №640/15249/22 у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
07.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на адміністративний позов, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що призначаючи з 28.07.2022 ОСОБА_3 виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія, післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, Міністерство охорони здоров'я України діяло у межах та спосіб, що визначені законодавством, отже, підстави для скасування наказу відсутні. При цьому, яким чином права позивача порушені саме наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.07.2022 № 29-о «Про виконання обов'язків ректора» останнім у позовній заяві не зазначено.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
13.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 28.12.2022 №03-19/6880/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/15249/22.
13.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/15249/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27 липня 2022 року закінчилася дія контракту ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_4 .
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.07.2022 № 29-0 «Про виконання обов'язків ректора» призначено з 28.07.2022 ОСОБА_3 виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» до призначення керівника в установленому законодавством порядку.
Підстава: заява ОСОБА_3 від 25.07.2022.
Вважаючи вищезазначений наказ протиправним, позивач з метою захисту прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що засновник закладу вищої освіти - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад вищої освіти.
Статтею 15 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що повноваження засновника (засновників) щодо управління закладом вищої освіти визначаються цим та іншими Законами України, а також статутом закладу вищої освіти.
Так, документом, який регламентує діяльність Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» є Статут Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України», затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.06.2019 №1233 (погоджено за поданням Вченої ради Конференцією трудового колективу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» 21.02.2018 протокол № 1).
Згідно з пунктом 5 розділу І Статуту Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» утворений у формі державної установи, що знаходиться в управлінні Міністерства охорони здоров'я України та діє у статусі бюджетної установи на засадах неприбутковості. Майно університету є державною власністю.
Відповідно до п.1 розділу III Статуту Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» підпорядкований МОЗ України.
Повноваження МОЗ щодо управління ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» визначаються Законом України «Про вищу освіту» та іншими законами України, а також цим Статутом.
Згідно з положеннями пунктів першого та другого частини першої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність закладу вищої освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування, а також розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить заклад вищої освіти, органів управління закладу вищої освіти та його структурних підрозділів.
Відповідно до положень пункту шостого частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту» управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється засновниками закладів вищої освіти.
Згідно положень підпункту 8 абзацу другого пункту 1 розділу III Статуту у разі утворення вакантної посади ректора у МОЗ України покладає обов'язки ректора ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» на особу з числа штатних науково-педагогічних працівників Університету відповідно до законодавства та цього Статуту.
Наведені положення Статуту та норм законодавства свідчать, що саме до повноважень Міністерства охорони здоров'я України відповідно до законодавства покладено функцію щодо призначення виконуючого обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України», як керівника установи, що належить до сфери управління МОЗ України.
Разом із тим, згідно положень частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Одночасно, положеннями абзацу другого частини другої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Згідно з положеннями підпунктів 14, 15 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, МОЗ відповідно до покладених на нього завдань утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, у тому числі заклади охорони здоров'я, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управлінця МОЗ; виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління МОЗ.
З вищевикладеного вбачається, що призначаючи з 28.07.2022 ОСОБА_3 виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія, післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, Міністерство охорони здоров'я України діяло у межах та спосіб, визначені законодавством.
Твердження позивача зводяться до того, що ОСОБА_3 на час видання наказу № 29-0 від 26 липня 2022 року не був штатним працівником ДЗ «ЗМАПО МОЗ України», тому його було протиправно призначено виконуючим обов'язки ректора закладу. Призначенням виконуючим обов'язки ректора сторонньої особи були порушені права науково-педагогічних штатних працівників Академії бути призначеними виконуючими обов'язки ректора.
Разом із тим, суд звертає увагу, що 27 липня 2022 року закінчилася дія контракту ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_4 .
Згідно наявної у матеріалах справи довідки, виданої Запорізьким державним медичним університетом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в Запорізькому державному медичному університеті з 09.01.2007. Починаючи з 04.02.2021 і по теперішній час обіймає посаду завідувача кафедри соціальної медицини, громадського здоров'я, медичного та фармацевтичного права. З 30.08.2012 виконує обов'язки ученого секретаря Університету.
25.07.2022 ОСОБА_3 подав заяву Міністру охорони здоров'я України про призначення його виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» з 28 липня 2022 року.
При цьому, ОСОБА_3 призначено виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, тобто тимчасово, саме з метою проведення призначення керівника в установленому законодавством порядку, що не виключає призначення останнього з числа науково-педагогічних штатних працівників Академії.
Відповідно до ст. 2, 13, 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.
Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.
Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Метою діяльності Профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, судових органах, перед Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, міжнародних установах, зокрема судових, у взаємовідносинах з роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями, а також з іншими організаціями й громадськими формуваннями.
Профспілка виконує такі завдання: Представляє інтереси та захищає права членів Профспілки на працю, гідну оплату праці, своєчасну та повну її виплату, зокрема і встановлених законодавством доплат, надбавок, матеріальної допомоги тощо. Здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про працю, виплатою заробітної плати. Надає правову допомогу членам Профспілки, представляє їхні інтереси під час реалізації конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів.
Постановою Ради Профспілки від 17.06.2021 № Р8-3-1ог відповідно до постанови VIII З'їзду Профспілки від 08.12.2020 №3-VІІІ-б затверджено Статут Професійної спілки працівників охорони здоров'я України.
Статтею 57 Статуту встановлені повноваження первинної профспілкової організації: представляє та захищає інтереси членів Профспілки, яких вона об'єднує, в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем. Здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про працю та про охорону праці в Закладі охорони здоров'я, Навчальному закладі, Органі управління та ФОП. Вирішує інші питання діяльності первинної профспілкової організації, спрямовані на реалізацію визначених Статутом мети та завдань Профспілки.
Стаття 63 Статуту передбачає повноваження голови первинної профспілкової організації: здійснює керівництво первинною профспілковою організацією, очолює профспілковий комітет за посадою. Без доручення представляє первинну профспілкову організацію у судах, у взаємовідносинах з іншими юридичними та фізичними особами, колегіальними органами, їх уповноваженими представниками. Підписує договори (угоди) з роботодавцем, юридичними та фізичними особами з питань, віднесених до компетенції первинної профспілкової організації. Підписує звернення, пропозиції, подання, листи до роботодавця, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб з питань, пов'язаних зі здійсненням повноважень первинної профспілкової організації.
Тому, профспілкова організація має право на звернення до суду за захистом та відновленням законних прав науково-педагогічних працівників Академії.
Разом із тим, суд звертає увагу суду, що згідно з положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Відповідно до положень пункту першого частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує, надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або попаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому, положеннями пункту сьомого частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Суд звертає увагу, що позивачем не вказано, яким чином права позивача порушені саме наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.07.2022 № 29-о «Про виконання обов'язків ректора», оскільки ОСОБА_3 призначено виконуючим обов'язки ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, тобто тимчасово, саме з метою проведення призначення керівника в установленому законодавством порядку.
Натомість позивачем не вказано, яким чином даний наказ порушує його права чи права інших осіб в даному випадку.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, установлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 16 липня 2020 року у справі 826/13664/18, відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб, в інтересах яких він звертається з позовом до суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі суд зазначає, що предметом оскарженні у даній справі є наказ Міністерства охорони здоров'я України №29-О від 26.07.2022, тобто оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень. При цьому, публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказаний суб'єкт наділений владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Тому підстави для задоволення даного клопотання відсутні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.