ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" січня 2025 р. справа № 300/6138/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №177 від 06.07.2024,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 08.08.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №177 від 06.07.2024 “Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 та накладення дисціплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що з 13.01.2023 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 (перебуває у підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_1 ) на посаді начальника логістики - заступника командира батальйону. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №278 від 24.06.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » призначено службове розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , зокрема, щодо позивача. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » №177 від 06.07.2024 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. ОСОБА_1 не погоджується із зазначеним наказом про накладення на нього дисциплінарного стягнення та переконаний, що накладення стягнення відбулося з порушенням встановленої законодавством процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця Збройних Сил України. Зокрема, зазначив, що всупереч приписам Дисциплінарного статуту до проведення службового розслідування не залучався його безпосередній командир. Також повідомив, що до складу комісії з проведення службового розслідування залучена зацікавлена особа, зокрема, підполковник ОСОБА_2 , на підставі рапорту якого розпочато таке розслідування. Також вказав на відсутність законодавчо визначеної такої підстави для проведення службового розслідування як «ймовірне неналежне виконання службових обов'язків». Також ОСОБА_1 звернув увагу на порушення його права на ознайомлення з актом службового розслідування в межах такого розслідування. Таким чином, позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням процедури, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.32,33).
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали від 13.08.2024 про відкриття провадження витребувано у відповідача вичерпний перелік письмових доказів, які слугували підставою для призначення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов, який надійшов на поштову адресу суду 26.08.2024. У поданому відзиві представник ВЧ НОМЕР_1 заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції зазначив, що в ході службового розслідування встановлено, що у ВЧ НОМЕР_2 незадовільна організація ведення первинного обліку матеріально-технічних засобів за номенклатурою служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини та контроль його введення у підрозділах військової частини. Позивач, який займає посаду начальника логістики заступник командира ВЧ НОМЕР_2 , не здійснює належним чином організацію логістичного забезпечення та обліку майна номенклатури служби ракетно-артилерійського озброєння НОМЕР_3 , не завжди вчасно та не в повному обсязі виконує поставлені вищим керівництвом задачі, не контролює виконання функціональних обов'язків своїми підлеглими - начальником служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 , тобто не виконує (неналежно виконує) свої службові обов'язки. Незадовільне виконання позивачем своїх обов'язків по напрямку експлуатації, збереження, ремонту, списання та обліку озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна, негативно впливає на готовність військової частини НОМЕР_2 до виконання завдань, що ставляться перед силами оборони України, підриває боєздатність підрозділів та може призвести до втрат майна номенклатури служби ракетно-артилерійського озброєння. Зауважив, що позивач ні в рапорті від 12.07.2024 про скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №177 від 06.07.2024, ні в позовній заяві не заперечує той факт, що він не належним чином виконує свої службові обов'язки, а також той факт, що він як начальник логістики заступник командира ВЧ НОМЕР_2 не забезпечив та не організував ведення належного обліку матеріально-технічних засобів за номенклатурою служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 та контроль його введення у підрозділах військової частини НОМЕР_2 . Також вказав на безпідставність доводів позивача щодо особистої зацікавленості осіб, які залучалися до службового розслідування, а також стосовно того, що до такого розслідування не було залучено безпосереднього начальника позивача. Щодо доводів позивача про неознайомлення його з актом службового розслідування, зазначив, що ОСОБА_1 було ознайомлено з результатами службового розслідування. Звернень щодо надання йому копії акту службового розслідування або витягу з акта в частині, що його стосується, позивач відповідачу на надавав. Представник відповідача ввважє, що рішення командира ВЧ НОМЕР_1 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято у повній відповідності до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV. Вважає позовні вимоги безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Позивач подав відповідь на відзив, яка надійшла на поштову адресу суду 16.09.2024. У зазначеній відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав на помилковість доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, стосовно наявності порушень порядку обліку військового майна та навів свої арґументи з посиланням на долучені докази на їх спростування. Також зауважив, що відзив на позов так і не містить заперечень стосовно викладених у позовній заяві порушень порядку призначення та проведення службового розслідування. Таким чином, вказав на безпідставність доводів відповідача та підтримав попередньо викладені позовні вимоги (а.с. 100-104).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 13.01.2023 проходить військову службу на посаді начальника логістики - заступника командира батальйону у ВЧ НОМЕР_2 , яка перебуває у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №278 від 24.06.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » (надалі, також - наказ №278 від 24.06.2024) призначено службове розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 (а.с. 19). Підставою призначення такого розслідування був, зокрема, рапорт начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 (вх. №3254 від 24.06.2024), згідно з яким за результатами заходів контролю виконання завдань з логістичного забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 виявлено порушення порядку ведення обліку та списання майна за номенклатурою служби РАО, що може свідчити про неналежне виконання службових обов'язків начальником служби РАО військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_3 та начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 .
Відповідно до пункту 2 наказу №278 від 24.06.2024 для проведення службового розслідування призначено комісію в складі: голова комісії - начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: начальник служби РАО логістики військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 , начальник служби експлуатації безпілотних систем логістики майор ОСОБА_6 .
Згідно з актом службового розслідування від 06.07.2024, в ході службового розслідування встановлено, що у військовій частині НОМЕР_2 незадовільна організація ведення первинного обліку матеріально-технічних засобів за номенклатурою в службі ракетно-артилерійського озброєння військової частини та контроль його введення у підрозділах військової частини.
В акті наведено перелік виявлених порушень щодо ведення первинного обліку військового майна та вирішено, що в діях начальника служби РАО військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_7 вбачається порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Водночас, у зазначему акті вказано, що начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 , який є прямим начальником майору ОСОБА_8 , всупереч вимогам статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання, не здійснив контроль за діями підлеглого, що призвело до описаних подій.
Також зазначеним актом з'ясовано, що опитаний в ході службового розслідування майор ОСОБА_8 повідомив, що начальник логістики заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 здійснював епізодичний контроль заходів з логістичного забезпечення. Розпорядження з логістичного забезпечення від 01.04.2024, затверджене командиром військової частини НОМЕР_2 доведено не було, копія розпорядження з логістичного забезпечення не надавалась. Шляхи підвозу зброї та боєприпасів не доводились. Робочу карту не відпрацьовував, з робочою картою начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 не ознайомлювався.
В ході службового розслідування встановлено, шо начальник служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_8 має низький рівень виконавчої дисципліни, індивідуальної фахової підготовки офіцера за напрямком діяльності, шо впливає на виконання функціональних обов'язків начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 . Такий стан справ свідчить про повну бездіяльність начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 , що спричинило наслідки не своєчасного і не повноцінного ведення обліку в службі ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 , що в свою чергу може спричинити втрату озброєння та боєприпасів, як у військовій частині НОМЕР_2 так і у військовій частині НОМЕР_1 в цілому.
Також, в ході службового розслідування було встановлено, шо начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 не здійснює належним чином організацію логістичного забезпечення (розпорядження з логістичного забезпечення відпрацьовано з порушенням керівних документів), не завжди вчасно та не в повному обсязі виконує поставлені вищим керівництвом задачі, не контролює виконання функціональних обов'язків начальником служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 .
Актом службового розслідування зроблено висновок, що причиною даних порушень є відсутність контролю з організації внутрішньої служби в підрозділах військової частини НОМЕР_2 , несвоєчасні перевірки у відповідності до вимог керівних документів наявності, обліку зберігання зброї та боєприпасів в підрозділах частини. Відповідно до статей 101-102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир батальйону відповідає за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, а також зобов'язаний знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на два місяці перевіряти їх наявність, стан та облік.
Таким чином, згідно з пунктом 5 зазначеного акту, серед іншого, запропоновано начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 , за порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність" (а.с. 51-56).
Докази ознайомлення позивача з вказаним вище актом в матеріалах справи відсутні.
За результатами службового розслідування командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ (з основної діяльності) №177 від 06.07.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » (надалі, також - наказ №177 від 06.07.2024), згідно з пунктом 5 якого начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 , за порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність» (а.с. 21-24).
Позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 з рапортом від 12.07.2024, в якому просив скасувати наказ №177 від 06.07.2024, провести перевірку за таким фактом та, у разі виникнення необхідності, провести об'єктивне службове розслідування відповідно до встановленого порядку його проведення (а.с. 26). Зазначений рапорт командиром ВЧ НОМЕР_2 скерований командиру ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 25).
За результатами розгляду рапорту позивача від 12.07.2024 командир ВЧ НОМЕР_4 надав відповідь №1472/2/621 від 24.07.2024, якою повідомив про те, що наказ №177 від 06.07.2024 прийнято у повній відповідності до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №55-XIV, та про відсутність підстав для його скасування (а.с. 27,28).
Позивач, вважаючи, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулося безпідставно та з порушенням встановленої процедури, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Також статтею 65 Основного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відносини між Державою в особі компетентних органів (посадових осіб, службових осіб) та громадянами, які складаються з приводу проходження військової служби унормовані, зокрема, приписами Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (надалі, також - Статут внутрішньої служби), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (надалі, також - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (надалі, також - Порядок №608).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Так, відповідно до статті 9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як передбачено статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997р. №300 (надалі, також - Положення №300), згідно з підпунктом 3.1.9 якого усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням. Згідно п.п. 3.2.33 Положення №300 командир взводу тилового забезпечення частини відповідає за господарчу діяльність взводу та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення. Командир взводу тилового забезпечення підпорядкований заступнику командира частини по тилу. Крім того, він повинен, серед іншого: контролювати роботу особового складу взводу щодо виконання правил зберігання та обліку матеріальних засобів, утримання складів, їдалень, майстерень по ремонту речового майна та підтримання у них установленого порядку.
Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 (далі, також - Інструкція №440), визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна. Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби. За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир.
Ураховуючи встановлені законодавцем вимоги щодо дотримання військової дисципліни, суд наголошує на особливості періоду, під час якого виникли спірні правовідносини. Так, у зв'язку з військовою агресією росії проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений та діє по сьогоднішній день.
У таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, оскільки відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.
Ураховуючи обставини, які склались на цей час у державі, дотримання дисципліни є першочерговим обов'язком всіх військовослужбовців.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Так, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).
Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).
Отже, накладенню дисциплінарного стягнення на військовослужбовця може передувати проведення службового розслідування.
Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців деталізована нормами Порядку №608.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (пункт 7 розділу І Порядку №608).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Оскільки визначений пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 перелік підстав для службового розслідування не є вичерпним, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що у спірному випадку мало місце призначення службового розслідування з підстав, не передбачених законодавством.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Розділом ІІІ Порядку № 608 визначено порядок проведення службового розслідування.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №608).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Порядку №608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
З аналізу статті 85 Дисциплінарного статуту та пункту 12 розділу ІІІ Порядку №608 вбачається, що цими нормами визначено вимоги до осіб, які залучаються або не можуть бути залучені до проведення службового розслідування. Зокрема, до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які особисто зацікавлені у результатах розслідування. При цьому, службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 2 наказу №278 від 24.06.2024 для проведення службового розслідування призначено комісію в складі, зокрема, голова комісії - начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 .
При цьому, як вбачається зі змісту наказу №278 від 24.06.2024, підставою для призначення такого розслідування був саме рапорт начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 (вх. №3254 від 24.06.2024).
Згідно з цим рапортом, ОСОБА_2 доповів командиру ВЧ НОМЕР_1 , що за результатами заходів контролю виконання завдань з логістичного забезпечення у ВЧ НОМЕР_2 виявлено порушення порядку ведення обліку та списання майна за номенклатурою служби РАО. ОСОБА_2 вказав, що такий стан свідчить про повну бездіяльність начальника служби РАО логістики ВЧ НОМЕР_2 майора ОСОБА_8 та халатне відношення до служби начальника логістики - заступника командира ВЧ НОМЕР_2 майора ОСОБА_9 . Таким чином, зазначеним рапортом ОСОБА_2 просив провести службове розслідування для визначення причин, обставин та наслідків в діях посадових осіб (а.с. 59).
З цього приводу суд зазначає, що подальше залучення ОСОБА_2 до участі в проведенні службового розслідування ставить під сумнів його об'єктивність у проведенні такого розслідування, оскільки останній був зацікавлений у тому, щоб за результатами проведення такого розслідування підтвердилися факти, викладені у його рапорті №3254 від 24.06.2024.
Таким чином, на переконання суду, у спірному випадку до проведення службового розслідування залучено особу, яка була особисто зацікавлена в результатах такого розслідування, що суперечить приписам статті 85 Дисциплінарного статуту та пункту 12 розділу ІІІ Порядку №608.
Щодо залучення до участі у проведенні службового розслідування безпосереднього начальника ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до статті 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31 Статуту внутрішньої служби).
Враховуючи, що ОСОБА_1 з 13.01.2023 займає посаду начальника логістики - заступника командира батальйону у ВЧ НОМЕР_2 , його безпосереднім начальником є командир ВЧ НОМЕР_2 .
Однак, відповідно до пункту 2 наказу №278 від 24.06.2024 для проведення службового розслідування призначено комісію в складі: голова комісії - начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: начальник служби РАО логістики військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 , начальник служби експлуатації безпілотних систем логістики майор ОСОБА_6 .
Тобто, всупереч вимогам статті 85 Дисциплінарного статуту та пункту 12 розділу ІІІ Порядку №608, до проведення службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , в спірному випадку - ОСОБА_1 , не залучено камандира військової частини НОМЕР_2 , який є його безпосереднім начальником.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Оформлення результатів службового розслідування та прийняття рішення за результатами службового розслідування визначені у розділах V та VI Порядку №608.
Так, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 2 розділу VI Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Порядку №608 примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Пунктом 5 розділу VI Порядку №608 передбачено, що акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи.
У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав(ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення.
Строки зберігання актів службових розслідувань разом з усіма матеріалами встановлюються відповідно до законодавства.
Пунктом 5 розділу VI Порядку №608 встановлено, що якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Із аналізу наведених норм вбачається, серед іншого, право військовослужбовця ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником) (абзац 9 пункту 3 розділу IV Порядку №608) та отримувати за своїм зверненням завірену копію акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом (абзац 2 пункту 3 розділу VI Порядку №608).
Тобто за зверненням військовослужбовця передбачено видачу йому завіреної копії акта службового розслідування. Абзац 9 пункту 3 розділу IV Порядку №608, який визначає право військовослужбовця ознайомлюватися з актом службового розслідування не містить такої умови для ознайомлення як звернення військовослужбовця.
Доказів ознайомлення ОСОБА_1 з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником) матеріали справи не містять.
Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності порушення права позивача в частині неознайомлення його з актом службового розслідування через відсутність звернення позивача про таке ознайомлення.
Зважаючи на викладене, суд встановив, що у спірному випадку службове розслідування теж було проведено з порушенням права позивача на ознайомлення з актом такого розслідування та невідповідності, у зв'язку з цим, результатів службового розслідування вимогам пункту 3 розділу IV Порядку №608.
Що стосується самої суті виявлених під час службового розслідування порушень, слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
З огляду на зміст вищевказаних положень, під час проведення службового розслідування підлягають, зокрема, встановленню та зазначаються у наказі про результати службового розслідування неправомірні дії (бездіяльність) військовослужбовця, причинний зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби, а також вина військовослужбовця.
Як встановлено судом вище, за результатами службового розслідування командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ (з основної діяльності) №177 від 06.07.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 », згідно з пунктом 5 якого начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 , за порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність».
При цьому, як вбачається, з акту службового розслідування від 06.07.2024, в ході службового розслідування встановлено, що у військовій частині НОМЕР_2 незадовільна організація ведення первинного обліку матеріально-технічних засобів за номенклатурою в службі ракетно-артилерійського озброєння військової частини та контроль його введення у підрозділах військової частини.
В акті наведено перелік виявлених порушень щодо ведення первинного обліку військового майна та вирішено, що в діях начальника служби РАО військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_7 вбачається порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Також в ході службового розслідування встановлено, шо начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 не здійснює належним чином організацію логістичного забезпечення (розпорядження з логістичного забезпечення відпрацьовано з порушенням керівних документів) , не завжди вчасно та не в повному обсязі виконує поставлені вищим керівництвом задачі, не контролює виконання функціональних обов'язків начальником служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 .
Тобто за результатами службового розслідування встановлено неналежне виконання начальником служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_3 своїх обов'язків щодо ведення первинного обліку матеріально-технічних засобів в службі ракетно-артилерійського озброєння.
В ході службового розслідування встановлено, шо начальник служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_8 має низький рівень виконавчої дисципліни, індивідуальної фахової підготовки офіцера за напрямком діяльності, що впливає на виконання функціональних обов'язків начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 . Такий стан справ свідчить про повну бездіяльність начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 , що спричинило наслідки несвоєчасного і неповноцінного ведення обліку в службі ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 , що в свою чергу може спричинити втрату озброєння та боєприпасів, як у військовій частині НОМЕР_2 так і у військовій частині НОМЕР_1 в цілому.
Водночас в цьому акті зазначено, що опитаний в ході службового розслідування майор ОСОБА_8 повідомив, що начальник логістики заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 здійснював епізодичний контроль заходів з логістичного забезпечення. Розпорядження з логістичного забезпечення від 01.04.2024, затверджене командиром військової частини НОМЕР_2 доведено не було, копія розпорядження з логістичного забезпечення не надавалась. Шляхи підвозу зброї та боєприпасів не доводились. Робочу карту не відпрацьовував, з робочою картою начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 не ознайомлювався.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, шо начальник логістики - заступник командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 не здійснює належним чином організацію логістичного забезпечення (розпорядження з логістичного забезпечення відпрацьовано з порушенням керівних документів) , не завжди вчасно та не в повному обсязі виконує поставлені вищим керівництвом задачі, не контролює виконання функціональних обов'язків начальником служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 .
При цьому, відповідно до службової характеристики начальника логістики - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 , за час проходження служби на займаній посаді останній "зарекомендував себе грамотним, працелюбним, досвідченим та дисциплінованим військовослужбовцем. У професійному відношенні підготовлений добре . Старанно виконує свої службові обов'язки.
Працює над підвищенням та вдосконаленням рівня своєї фахової кваліфікації. Ініціативний, здатний досягати намічених цілей. Приймає обґрунтовані рішення. Не пасує перед труднощами. На критику реагує спокійно, здатний критично оцінювати свою діяльність. За характером тактовний, ввічливий, цілеспрямований. В складних обставинах орієнтується швидко, здатний приймати грамотні, обґрунтовані рішення. Статути Збройних Сил України, керівні документи та настанови по службі знає і керується їх вимогами у своїй службовій діяльності."
Відповідно до пункту 2 зазначеної службової характеристики ОСОБА_1 «Займаній посаді відповідає» (а.с. 92).
Таким чином, встановлене за наслідками службового розслідування неналежне виконання функціональних обов'язків начальником служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 понесло за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності також і начальника служби логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 .
Надання оцінки правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_8 не є предметом цього спору.
Водночас в межах розгляду цієї справи підлягають встановленню обставини щодо неправомірності дій (бездіяльності) військовослужбовця ОСОБА_1 , причинний зв'язок між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов'язків військової служби, а також вина останнього.
Позивач в межах розгляду цієї справи надав докази, які, на його переконання, підтверджують відсутність порушення ним посадових обов'язків.
Так, щодо ознайомлення начальників служб логістики ВЧ НОМЕР_2 , в тому числі і майора ОСОБА_8 , з розпорядженням з логістичного забезпечення від 01.04.2024, позивач надав копію аркуша з особистими підписами про ознайомлення з розпорядженням з логістичного забезпечення від 01.04.2024 (а.с. 119).
Окрім цього, з приводу відсутності запису у книзі обліку та руху військового майна військової частини НОМЕР_2 про постановку на облік відповідно до атестату № НОМЕР_5 НАСВ від 29.12.2023, 5,45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_6 та 7,62 мм пістолет НОМЕР_7 та відповідно боєприпаси до них, позивач надав копію відповідних аркушів книги обліку військового майна військової частини НОМЕР_2 , розпочатої 01.01.2023, де міститься запис про постановку на облік майна відповідно до атестату № НОМЕР_5 НАСВ від 29.12.2023, 5,45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_6 та іншого майна (а.с. 105-109).
Також відповідно до записів цієї книги, наявні відмітки після 30.05.2024 про видачу та приймання майна, що спростовує доводи відвідача про те, що військове майно, отримане та видане в підрозділи, не проведене в книзі обліку.
Окрім цього, на спростування висновків відповідача щодо відсутності у ВЧ НОМЕР_2 систематичного контролю за станом, збереженням, утриманням, поповненням, накопиченням та списанням матеріально-технічних засобів, позивачем долучено план-графік перевірки складу та умов зберігання військового майна номенклатури служби ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 на 2024 рік з відповідними відмітками у книзі огляду, перевірки наявності, стану збереженння військового майна на складі ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 про проведену певірку посадовими особами, в тому числі і ОСОБА_1 , згідно встановленого графіку (а.с. 111, 112-113).
В спірному випадку, в акті службового розслідування від 06.07.2024 комісією зроблено висновок про відсутність належної організації ОСОБА_1 логістичного забезпечення, невиконання в повному обсязі завдань, поставлених вищим керівництвом, нездійснення контролю виконання функціональних обов'язків начальником служби ракетно-артилерійського озброєння логістики ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 .
Водночас, наведені в акті службового розслідування від 06.07.2024 та взяті до уваги під час прийняття спірного наказу №177 від 06.07.2024 факти неналежної організації ОСОБА_1 логістичного забезпечення у ВЧ НОМЕР_2 не знайшли свого підтвердження в межах розгляду судом цієї справи.
Тобто, у спірних правовідносинах відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) особи, щодо якої було призначено службове розслідування, зокрема ОСОБА_1 , та негативними наслідками - порушення ведення первинного обліку матеріально-технічних засобів в службі ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_2 .
За вказаних обставин, оскільки відсутній склад дисциплінарного проступку щодо дій чи бездіяльності ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України на підставі тих обставин, які були поставлені в їх основу, а не повторне проведення службового розслідування з встановленням складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 КАС України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Зважаючи на встановлені обставини в цій справі та наведені висновки, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийняті наказу №177 від 06.07.2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 , діяв не на підставі та не в спосіб, що визначені законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплірної відповідальності, а також у зв'язку з порушенням відповідачем процедури проведення службового розслідування, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №177 від 06.07.2024 “Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 та накладення дисціплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №177 від 06.07.2024 “Про результати службового розслідування за фактом ймовірного неналежного виконання службових обов'язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 » щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.