ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2025 р. справа № 300/8828/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 та донарахування стажу з 01.01.2004 у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.10.2024 (дня реєстрації заяви про перерахунок у ПФУ), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 23.03.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при призначенні пенсії позивачці не враховано трудовий стаж у подвійному розмірі за період роботи у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», у зв'язку із чим вона звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 06.11.2024 відмовило позивачці в перерахунку пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із відсутністю підстав для обчислення стажу в подвійному розмірі. Позивачка вважає дії відповідача протиправними, адже положення ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо пільгового обчислення стажу за роботу в інфекційному закладі охорони здоров'я залишаються чинними. Отже, періоди роботи з 01.01.2004 по 23.03.2020 в інфекційному закладі охорони здоров'я належать до зарахування до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Відтак, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
11.12.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представницею відповідача зазначено, що позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку представниці відповідача, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 зараховується до пільгового та страхового стажу у подвійному розмірі тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До страхового стажу періоди роботи у таких закладах після 01.01.2004 зараховуються в одинарному розмірі відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, під час призначення пенсії та при проведених перерахунках пенсії за віком правомірно враховано стаж з 01.01.2004 по 23.03.2020 в одинарному розмірі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає про таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням періоду роботи з 01.01.2004 по 23.03.2020 в подвійному розмірі згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.12).
На звернення позивачки, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 06.11.2024 №9058-7713/В-02/8-0900/24 повідомило, що відповідно до ч.3,4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, страховий стаж враховується в одинарному розмірі. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років.
Позивачка, вважаючи протиправною відмову щодо незарахування окремих періодів роботи у подвійному розмірі, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає про таке.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.
Відповідно до відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.04.1989, вбачається наступна інформація про роботу позивачки у спірні періоди:
- запис №9 від 01.03.2000 - про призначення на посаду м/прибиральниці території в Івано-Франківську міську клінічну інфекційну лікарню;
- запис №10 від 01.05.2001 про переведення на посаду молодшої медичної сестри палатного відділення №2;
- запис №11 від 01.03.2002 про реорганізацію Міської клінічної інфекційної лікарні шляхом перетворення в Обласну клінічну інфекційну лікарню;
- запис №12 від 27.06.2002 про підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- запис №13 від 01.09.2004 про переведення на 0,5 ставки молодшої медичної сестри палатного відділення №2;
- запис №14 від 01.11.2004 про переведення на 1,0 ставки молодшої медичної сестри палатного відділення №2;
- записи №15 від 20.06.2007, №16 від 19.06.2012, №17 від 20.06.2017 про підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;
- запис №18 від 20.09.2019 про створення на базі Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Комунального підприємства «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради»;
- запис №19 від 23.03.2020 про звільнення за угодою сторін (а.с.8-11).
Крім того, серед матеріалів справи міститься довідка від 12.07.2023 №433/0105, яка видана КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», якою підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 01.03.2000 по 23.03.2020 (а.с.13-14).
Відтак, судом встановлено, що позивачка у спірний період з 01.01.2004 по 23.03.2020 працювала на посаді молодшої медичної сестри в КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Однак, такий період роботи позивачки не враховано у подвійному розмірі, з цього приводу суд зазначає про таке.
01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, які, у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахуванням.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані періоди роботи позивачки у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ураховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стосовно відмови в здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 та донарахування стажу з 01.01.2004 у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, наявні обґрунтовані підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.10.2024 (дня реєстрації заяви про перерахунок у ПФУ), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 23.03.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, даний позов належить до задоволення.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, понесення яких підтверджується квитанцією від 19.11.2024, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 та донарахування стажу з 01.01.2004 у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 15.10.2024 (дня реєстрації заяви про перерахунок у ПФУ), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 23.03.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.