(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
21 січня 2025 року м. Житомир
справа № 240/388/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву позивача про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 24 листопада 2020 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24 листопада 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 840 (вісімсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп.
16 січня 2025 року до Житомирського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява (за вх.№3062/25) про роз"яснення рішення суду від 29.03.2021 у справі №240/388/21, у якій позивач просить роз'яснити рішення суду у зв"язку з тим, з 01.01.2025 судове рішення не виконується, жодної доплати не отримує.
У зв"язку з чим просить роз'яснити резолютивну частину рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині того, як саме, починаючи з 1 січня 2025 року має виконуватись судове рішення в частині нарахування та виплати доплати що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), що наразі мало би складати 16000 гривень (або 3200), чи доплата має обраховуватись за іншими показниками, що буде прямо суперечити рішенню суду і відповідно потягне його невиконання.
Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Зважаючи на те, що рішення у даній справі прийнято у письмовому провадженні та керуючись приписами частини третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву про роз"яснення судового рішення у порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами справи.
Розглянувши подану заяву, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У пункті 19 Постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Суд зазначає, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зміст закону свідчить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Наведені позивачем у заяві доводи не обґрунтовують необхідності надання судом роз'яснення саме резолютивної частини рішення суду в справі №240/388/21.
Однак, суд вважає за необхідне вказати, що у резолютивній частині рішення суду від 29.03.2021 у даній адміністративній справі зобов"язано відповідача загалом здійснити перерахунок пенсії позивача з 24.11.2020.
Таким чином, зі змісту поданої заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду слідує, що порушені у ній заявником питання стосуються лише роз'яснення порядку та способу виконання цього судового рішення, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України та не потребує роз'яснення, то суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача про роз"яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко