21 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/8844/24
категорія 113050100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської спеціалізованої міжрайонної офтальмо-травмологічної МСЕК про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Житомирської спеціалізованої міжрайонної офтальмо-травмологічної МСЕК (далі відповідач) у якому просить визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні повторного огляду ОСОБА_1 та зобов'язати Житомирську спеціалізовану міжрайонну офтальмо-травмотологічну МСЕК провести повторний огляд ОСОБА_1 на предмет встановлення їй першої групи інвалідності у відповідності до вимог п.4.1, п.п.4.1.3. Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженій Наказом МОЗ України № 561 від 05.09.2011.
В обґрунтування позову вказує, з 28.11.2023 їй була встановлена друга група інвалідності по зору (загальне захворювання) безтерміново. Зазначає, що 22.01.2024 на засіданні експертної комісії ОСОБА_1 був наданий консультативний висновок спеціаліста з результатами функціонального рентгенологічного та інших спеціальних досліджень від 11.01.2024 відповідно до якого стан її зору значно погіршився і відповідно складав на ліве і праве око VIS OD/OS=0,01/0,02. Відповідно до п.4.1, п.п.4.1.3.Інструкції про встановлення груп інвалідності, яка затверджена Наказом МОЗ України №56Г від 05.09.2011 перша група інвалідності по зору встановлюється, якщо «сліпота (гострота зору з переносною корекцією) менше 0,05 на обидва ока». Вказаний консультативний висновок після ознайомлення членами експертної комісії був безпідставно повернутий ОСОБА_1 .. Не погодившись з рішенням медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 24.01.2024 оскаржила рішення голові Житомирського МСЕК, направивши відповідну заяву від 21.01.2024. Головним лікарем Житомирського обласного центру МСЕК медична експертна справа 23.02.2024 була надіслана на очну консультацію до Укр.Держ.НДІ МСПІ м. Дніпро, що підтверджуй відповіддю на адвокатський запит. Зазначає, що 15.04.2024 отримала консультативний висновок Державної установи Укр.Держ.НДІ МСПІ МОЗ України, в якому зазначено, що VIS 00=0,06 нк , VIS OS=0,02. Консультативного висновку з таким діагнозом ОСОБА_1 на розгляд експертної комісії не надавала. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вважає, що сукупність захворювань дають можливість встановити їй І групу інвалідності, але відповідачами неповно досліджено наявні медичні документи та не враховані усі наявні ускладнення, які призвели до обмеження функцій організму, у зв'язку із чим невірно визначено ступінь обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності та здатності до фізичних навантажень. Просить позов задовольнити.
До позову додано клопотання про витребування доказів.
Суддя своєю ухвалою від 10.05.2024 позовну заяву залишила без руху.
Заяву про усунення недоліків позовної заяви надійшла до суду 28.06.2024 (п'ятниця).
У період із 01.07.2024 по 19.07.2024 (п'ятниця) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Суддя своєю ухвалою від 22 липня 2024 року прийняла позовну заяву до розгляду; відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи; встановила строк для надання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі; зобов'язала Житомирську спеціалізовану міжрайонну офтальмо-травмологічну МСЕК надати до суду належним чином завірену копію медичної експертної справи щодо встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності згідно акту МСЕК за 3403402 від 22.01.2024.
Копію ухвали суду від 22.07.2024 відповідач отримав 29.07.2024.
На виконання вимог ухвали суду від 22.07.2024 в частині надання доказів, відповідачем надано копії документів, що надійшли до суду 12.08.2024.
Відзив на позовну заяву до суду не надано, а тому, в силу приписів ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період із 19.08.2024 по 02.09.2024, із 17.10.2024 по 30.10.2024 та із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що ОСОБА_1 із 28.11.2023 є особою з інвалідністю другої групи по зору. Причина інвалідності: загальне захворювання.
Вказана обставина підтверджується довідкою до акта огляд МСЕК серії 12 ААГ №403402 (а.с. 7).
З наданих до суду доказів вбачається, що 23 листопада 2023 року КНП "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради було сформовано направлення на медико соціально - експертну комісію ОСОБА_1 , у п. 14 "Стан хворого при направленні на МСЕК" якого вказано: 23.11.2023 VIS OD =0.04/0.02 (а.с. 33).
Встановлено, що 22 січня 2024 року відповідачем було складено Акт №371/1 огляду МСЕК (а.с. 31-32) у якому:
У п. 27.6 "Дані об'єктивного обслідування у МСЕК":
27.6.1 "Дані" офтальмолог VIS OD/ ОS= 0,06/0,02. Хвора самостійно пересувається, орієнтується в просторі, надає необхідні документи і обстеження
У п. 29 "Експертне рішення" зазначено:
- 29.4 "Група інвалідності" друга по зору;
- 29.5 "Причина інвалідності" загальне захворювання
- 29.6 "Інвалідність встановлено на строк до" безтерміново;
- 29.8 "Час настання інвалідності" 28.11.2023;
у п. 31 "Документи, які були підставою для винесення експертного рішення" направлення на МСЕК 24.11.2023, заключення окуліста 01.11.2023, виписка з амбулаторної карти (2023).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до голови Житомирської МСЕК (офтальмологічна травматична) із заявою від 24.01.2024 (зареєстрована в Житомирському обласному центрі МСЕ 25.01.2024 за вх. №44) у якій вимагає передати її справу до голови МСЕК для перегляду рішення щодо встановлення другої групи інвалідності. У заяві вказує "Вважаю, що мені має бути встановлена 1 А гр. інвалідності". До заяви додала: довідку №403402 від 22.01.2024, висновок спеціаліста (а.с. 42)
У матеріалах, які надані до суду відповідачем міститься консультаційний висновок спеціаліста (офтальмолога) від 01.11.2023 (а.с. 39) у якому вказано: VIS OD ОS =0.04н/к /0.02н/к.
Позивач у позові стверджує, що зазначений висновок було надано на засідання експертної комісії 22.01.2024.
З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2024 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи за вх.№88 зареєстровано скаргу ОСОБА_1 №162836, яка надійшла на гарячу лінію МОЗ, наступного змісту: "Обласна Житомирська МСЕК втратила документи про те, що заявниця проходила комісію, а також довідку яка засвідчує поганий зір заявниці. Заявниця не згодна із групою інвалідності яку їй присвоїли, натомість заяву на оскарження вже написано, 14.02.2024 викликали заявницю на перекомісію та залишили рішення не змінним" (а.с. 46).
У відповідь на звернення №162836 від 26.02.2024, Житомирський обласний центр МСЕК Житомирської обласної ради, повідомив ОСОБА_1 : "Обласний центр медико-соціальної експертизи повідомляє, що відповідно до вимог «Інструкції про встановлення груп інвалідності» Наказу МОЗ України від 05.09.2011р. № 561, Постанови КМ України від 03.12.2009р. № 1317, щодо порядку оскарження рішень МСЕК, Ви були оглянуті на обласній МСЕК № 2 за участю головного лікаря, головного експерта ОЦ MCE, яка підтвердила рішення спеціалізованої офтальмо - травматологічної МСЕК по встановленню Вам другої групи інвалідності по зору. За незгодою з рішенням обласної МСЕК № 2 Ваша мед.експертна справа 23.02.2024 р. була направлена на заочний розгляд до Укр Держ НДІ МСШ м. Дніпро, на предмет підвищення групи інвалідності. Результати розгляду будуть доведені до Вас письмово".
Окрім того, 29.02.2024 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи за вх.№97 зареєстровано скаргу ОСОБА_1 №162965, яка надійшла на гарячу лінію МОЗ, наступного змісту: Заявниця звертається, так як по попередньому зверненні під номером 162836 прийшла відповідь:'... За незгодою з рішенням обласної МСЕК № 2 Ваша мед.експертна справа 23.02.2024 р. була направлена на заочний розгляд до Укр Держ НДІ МСПІ м. Дніпро, на предмет підвищення групи інвалідності. Результати розгляду будуть доведені до Вас письмово. Але заявниця не розуміє, чому до її справи недолучили останні консультативні висновки, згідно з якими зір погіршався (8.12.23 року і 11.01.24 року зір 001 і 002). Оригінали консультативних висновків є у пацієнтки на руках, так як голова комісії не взяла їх до уваги і не долучила до справи. Прохання врахувати ці висновки при оскаржені рішення у Дніпровському інституті. Прохання надати письмову відповідь по обох зверненнях (№ 162836 і новосформоване) (а.с. 48).
У відповідь на звернення №162965 від 29.02.2024, Житомирський обласний центр МСЕК Житомирської обласної ради, повідомив ОСОБА_1 : "Обласний центр медико-соціальної експертизи повідомляє, що офтальмо-травматологічна МСЕК проводила огляд 22.01.2024 р. Всі документи, які були надані на момент огляду і винесення рішення комісією МСЕК були підшиті в мед експертну справу і надіслані на заочну консультацію до Укр Держ НДІ МСШ м. Дніпро. Документи, які отримані після цієї дати не мають відношення до рішення МСЕК." (а.с. 49).
З матеріалів справи вбачається, що позивач 12.03.2024 звернулась до відповідача із заявою у якій просила надати копію акта огляду МСЕК від 22.01.2024
В матеріалах адміністративної справи міститься консультативний висновок позаштатної загальноінститутської медико - експертної комісії Державної установи" "Український Державний науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" від 27.03.2024 №518, у якому вказано:
" На засіданні медико-експертної комісії інституту представлені та проаналізовані медико-експертні документи гр. ОСОБА_1 , 1963 р.н., яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 професійна технічна, не працює. Направлена в порядку консультації для заочного розглядання, вирішення питання, про можливість встановлення групи інвалідності, за наполяганням гр. ОСОБА_1 .
З медичних документів відомо, що гр. ОСОБА_1 , 1963 р. н. вперше була скерована до МСЕК 15.06.20 р. по діагнозу: Макулодистрофія обох очей, волога форма, субретинальна мембрана обох очей.
V1S OD = 0,6 н/к; VIS OS = 0,04 н/к.
15.06.20 р. гр. ОСОБА_1 встановлена III (третя) гр. інвалідності по зору, загальне захворювання терміном на 1 рік.
В період з 2021 р. до 2024 р. на засіданнях МСЕК ф, ОСОБА_1 визначалася III (третя) група інвалідності по зору, загальне захворювання.
22.01.2024 р. гр. ОСОБА_1 було повторно скеровано до МСЕК по діагнозу: Вікова макулодистрофія, волога форма обох очей.
VIS OD = 0,06 н/к; VIS OS = 0,02 н/к. Звуження поля зору правого ока до 30"-70" від точки фіксації.
22.01.2024 р. ф. ОСОБА_1 встановлена II гр. інвалідності по зору, загальне захворювання, безтерміново.
За представленими в медико-експертній справі документами, даних для зміни рішення МСЕК немає" (а.с. 45).
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправним не проведення повторного огляду на предмет встановлення їй першої групи інвалідності у відповідності до вимог п. 4.1, пп. 4.1.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженій Наказом МОЗ №561 від 05.09.2011.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.91 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 2 Закону № 875-XIIпередбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 875-XII,інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875-XII, громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 2961-IV).
Абзацом четвертим ч. 1 ст. 1 Закону № 2961-IV встановлено, що інвалідність - це міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абз. 8 ч.1 ст. 1 Закону № 2961-IV).
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 3, 4 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Приписами п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно з пунктом 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу, Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Пунктами 20, 21 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Виходячи з аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, рішення МСЕК про встановлення інвалідності приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії. Відомості про прийняте рішення вноситься до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Отже, рішення МСЕК про встановлення інвалідності відображається саме в акті огляду особи, оформлення такого рішення окремим документом законодавство не передбачає.
З огляду на це суд вважає, що акт огляду МСЕК є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, що також випливає з пункту 9 частини першої статті 19 цього Кодексу, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду 24 грудня 2021 року у справі № 808/1542/17.
Зі змісту позову вбачається, що позивач не оскаржує Акт №371/1 огляду МСЕК від 22 січня 2024 року, однак зазначає на неврахування наданого 22.01.2024 на засідання експертної комісії консультаційного висновку спеціаліста від 11.01.2024.
При дослідженні наданих відповідачем документів вбачається, що консультаційного висновку спеціаліста від 11.01.2024 позивачем надано до комісії з листом від 24.01.2024, тобто після формування Акту огляду МСЕК від 22.01.2024, а тому його правомірно не було враховано у вказаному Акті.
Щодо наявності чи відсутності підстав для проведення повторного огляду ОСОБА_1 для встановлення інвалідності першої групи, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги відповідач вказує, що сукупність захворювань дають можливість встановити їй І групу інвалідності, але відповідачами неповно досліджено наявні медичні документи та не враховані усі наявні ускладнення, які призвели до обмеження функцій організму, у зв'язку із чим невірно визначено ступінь обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності та здатності до фізичних навантажень.
Згідно з п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція № 561 ).
В силу п. 1.3 Інструкції № 561, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 561, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно п. 1.9 Інструкції № 561, огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Пунктом 2.2 Інструкції № 561 передбачено, що Критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Ступінь обмеження життєдіяльності - це величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.
Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.
Розділом III Інструкції № 561 передбачений перелік захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, при яких група інвалідності встановлюється без строку переогляду.
3.1. Група інвалідності IА встановлюється при таких захворюваннях:
3.1.6. Поєднання сліпоти на обидва ока (коригована гострота зору нижче 0,05 або концентричне звуження полів зору до 10 град. від точки фіксації): із загальною соматичною патологією, що призводить до високого ступеня втрати здоров'я та повної залежності від інших осіб; або з ампутаціями нижніх кінцівок на рівні стегна або однієї верхньої кінцівки; або з повною глухотою.
3. 2. Група інвалідності IБ встановлюється при таких захворюваннях:
3.2.2. Сліпота (гострота зору з переносною корекцією менше 0,05 або концентричне звуження поля зору до 10 град. від точки фіксації) на обидва ока в результаті стійких незворотних змін.
3.3. Група інвалідності II встановлюється при таких захворюваннях:
3.3.3. Стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 град. від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить.
Судом при розгляді адміністративної справи встановлено, що у п. 31 Акту №371/1 огляду МСЕК (а.с. 31-32) "Документи, які були підставою для винесення експертного рішення" вказано: направлення на МСЕК 24.11.2023, заключення окуліста 01.11.2023, виписка з амбулаторної карти (2023).
При дослідженні вказаних документів встановлено наступне.
Так 24 листопада 2023 року КНП "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради видала направлення (дата видачі 23.11.2023) на медико соціально - експертну комісію ОСОБА_1 , у п. 14 "Стан хворого при направленні на МСЕК" якого вказано: 23.11.2023 VIS OD =0.04/0.02 (а.с. 33).
У матеріалах, які надані до суду відповідачем міститься консультаційний висновок спеціаліста (офтальмолога) КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Горбачевського" ЖОР від 01.11.2023 (а.с. 39) у якому вказано: VIS OD ОS =0.04н/к /0.02н/к.
Виписка на МСЕК з медичної карти амбулаторного хворого №0190 від 22.11.2023 №1126 (а.с. 40) містить інформацію про:
01.11.2023 консультативний висновок спеціаліста офтальмолога ОКЛ:VIS OD ОS =0.04н/к /0.02н/к.
з 06.11.2023 по 13.11.2023 стаціонарне лікування в хірургічному відділенні (офтальмологічні палати) КНП "БМЛ" БМР
Виписний епікриз містить інформацію: зір: ОД 0,04 н/к; ОС-0,02 н/к: ОД-20, ОС-21 (а.с. 41).
У п. 27.6 Акта №371/1 огляду МСЕК від 22.01.2024 у рядку "Дані об'єктивного обслідування у МСЕК" вказано:
27.6.1 "Дані" офтальмолог VIS OD/ ОS= 0,06/0,02. Хвора самостійно пересувається, орієнтується в просторі, надає необхідні документи і обстеження.
Отже, інформація щодо показників зору при обстеженні позивача офтальмологом при формуванні направлення на медико соціально - експертну комісію ОСОБА_1 та у наданих позивачем до МСЕК висновків спеціалістів (VIS OD ОS =0.04н/к /0.02н/к.) відрізняється від інформації щодо гостроти зору при обстеженні позивача офтальмологом МСЕК (VIS OD ОS =0.06н/к /0.02н/к.).
Вказана у дослідженнях відмінність є суттєвою, оскільки впливає на визначення групи інвалідності.
Разом з тим, за приписами п. 23 та п. 24 Положення №1317, у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи (лист №124 від 27.02.2024, а.с. 47), та не спростовано позивачем, її було оглянуто на обласній МСЕК № 2 за участю головного лікаря, головного експерта ОЦ MCE, яка підтвердила рішення спеціалізованої офтальмо - травматологічної МСЕК по встановленню другої групи інвалідності по зору.
У зв'язку з незгодою позивача з рішенням обласної МСЕК № 2, її мед.експертна справа була направлена на заочний розгляд до Укр Держ НДІ МСШ м. Дніпро, на предмет підвищення групи інвалідності.
У консультативному висновку позаштатної загальноінститутської медико - експертної комісії Державної установи" "Український Державний науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" від 27.03.2024 №518, у якому вказано: "За представленими в медико-експертній справі документами, даних для зміни рішення МСЕК немає."
В даній справі судом встановлено, що процедура проведення МСЕК відповідачем дотримана, в свою чергу заперечення позивача фактично стосуються оцінки результатів такої процедури - позивач вважає, що вони мали бути іншими. Однак в цьому випадку йдеться не про дотримання процедури як такої, а про застосування медичних знань, оцінку діагнозів та досліджень відповідно до їх змісту, а не порядку встановлення чи проведення, а тому в цій частині спору правова оцінка відповідним обставинам (правильності встановлених діагнозів, проведених досліджень) судом не надається.
З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням №1317 та Інструкцією №561. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.
Як слідує з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем були враховані та досліджені документи, на які позивач посилається, як на доказ обґрунтованості своїх позовних вимог, рішення прийнято після проведення необхідних досліджень позивача закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, зокрема тієї, яка була надана нею до дати прийняття відповідачем Акту огляду від 22.01.2024, та за результатами об'єктивного обстеження позивача членами комісії.
При дослідженні обставин справи, з урахуванням норм чинного законодавства та доказів, які були надані до матеріалів справи сторонами, слідує, що в даному випадку, розглядаючи питання про встановлення позивачу інвалідності, в діях відповідача відсутні порушення щодо порядку розгляду спірного питання в контексті приписів Інструкції №561, Положення №1317, у зв'язку з чим відсутні підстави щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо встановлення групи інвалідності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирської спеціалізованої міжрайонної офтальмо-травмологічної МСЕК (вул. Фещенка-Чопівського, 15,м. Житомир, 10002) про зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
21.01.25