Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 січня 2025 року Справа№200/7857/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, ЄДРПОУ 13486010) про стягнення коштів, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила суд:
визнати дії ГУ ПФУ в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010), щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми заборгованості по пенсії в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп., протиправними;
стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суму заборгованості по пенсії в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп.
Позивач зазначив, що є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача. Згідно викладеного в позові, невиплата йому пенсії є порушенням гарантованого Конституцією України права на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ухвалою від 18.11.2024 відкрито провадження у справі, її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.12.2024 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач вказав, що позивачу припинено починаючи з 01.04.2024 виплату пенсії автоматично через непроходження фізичної ідентифікації будь-яким із зазначених способів, визначеним у постанові Кабінету Міністрів України від 05.11. 2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1384) (форма рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення пенсії чинним законодавством не затверджена). За даними електронної пенсійної справи на дату надання інформації заява щодо ідентифікації від позивача не надходила.
05.12.2024 року відповідачем надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 21.01.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії, перебуває на обліку у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно змісту листа відповідача № 30565-28909/А-02/8-0500/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України “Про звернення громадян» розглянуто звернення ОСОБА_1 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України від 01.11.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-175925, яке зареєстровано за №28909/А-0500-24. За результатами розгляду повідомлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058). Має статус внутрішньо переміщеної особи до 24.02.2022. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова №637) фізична ідентифікація внутрішньо переміщеної особи, яка одержує пенсію через поточний рахунок в установі акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (далі-АТ “Ощадбанк»), проводиться АТ “Ощадбанк» кожні шість місяців з дня відкриття рахунка або з дня проведення попередньої фізичної ідентифікації. АТ “Ощадбанк» щомісяця до 25 числа в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису через захищені канали зв'язку надсилає згідно з протоколами обміну інформацію Пенсійному фонду України про: одержувачів пенсій, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення; непроведення внутрішньо переміщеною особою протягом шести місяців видаткових операцій у разі отримання пенсії з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, та непроведення банком протягом року фізичної ідентифікації такої особи. Способами фізичної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб, які одержують пенсію через поточний рахунок в установах АТ “Ощадбанк» є: особисте звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України; авторизація в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальними органами Пенсійного фонду України із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг; ідентифікація одержувачів пенсій в установах АТ “Ощадбанк»; посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном (крім російської федерації та республіки белорусь), відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою, шляхом видачі відповідного документу. Документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою, разом із письмовою заявою особи про продовження виплати пенсії, складеною в довільній формі, надсилається рекомендованими поштовими відправленнями з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку; одержання Пенсійним фондом України інформації про зміну місця проживання внутрішньо переміщеної особи протягом останніх шести місяців шляхом інформаційного обміну між Пенсійним фондом України та державним підприємством “Інформаційно-обчилювальний центр Міністерства соціальної політики». Враховуючи зазначене, за даними електронної пенсійної справи виплату пенсії Вам було призупинено з 01.04.2024 відповідно до постанови №637 у зв'язку з непроходженням фізичної ідентифікації.
Також в листі зазначено, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі №200/3492/24 (далі - рішення суду), яке набуло законної сили 30.09.2024, Головне управління зобов'язано поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.04.2024. На виконання рішення суду Головним управлінням поновлено виплату пенсії з 01.04.2024. Виплату поточної пенсії буде розпочато в найближчий виплатний період.
Позивачем не заперечується набуття ним статусу внутрішньо переміщеної особи.
Будь-які документи, які б свідчили про прийняття пенсійним органом рішення про припинення виплати пенсії позивачу в матеріалах справи відсутні.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ст. 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на отримання пенсії, що відповідачем не заперечується, крім того судом встановлено, що позивач не має статусу внутрішньо переміщеної особи.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених ст. 49 Закону №1058-IV, перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Разом з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що рішення про припинення нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.04.2024 відповідачем не приймалося, що не відповідає вимогам наведеного вище законодавства.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» органи, що здійснюють державні виплати, мають такі повноваження як приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.
Частиною 3 ст. 16 зазначеного Закону визначено, що за результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Проте, Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії також не встановлені.
В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.
Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.
Посилання відповідача на підзаконні нормативно-правові акти, як на підставу припинення виплати пенсії є неприйнятним, оскільки суперечать ст. 49 Закону №1058-IV.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.
Суд наголошує увагу відповідача, що наявність статусу внутрішньо переміщеної особи також не повинна створювати, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні пенсійних виплат, які призначені у зв'язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).
Верховний Суд України 06.10.2015 ухвалив постанову у справі №608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право (право на отримання пенсії) незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.07.2004 в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст.1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, встановив, що право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Припиненням виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2024 було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (ч.3 ст.291 КАС України).
На підставі викладеного суд вважає за належне визнати дії ГУ ПФУ в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми заборгованості по пенсії за період з 01.04.2024 по 31.10.2024 в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп., протиправними; стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суму заборгованості по пенсії за період з 01.04.2024 по 31.10.2024 в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову відповідачем не надані, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у зазначений судом спосіб.
Суд вважає за необхідне зазначити, що нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись зазначеними вимогами суд вважає за належне допустити рішення до негайного виконання в частині суми стягнення пенсії за один місяць 8575,91грн.
З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, ЄДРПОУ 13486010) про стягнення коштів, - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, ЄДРПОУ 13486010) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми заборгованості по пенсії за період з 01.04.2024 по 31.10.2024 в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп., - протиправними.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, ЄДРПОУ 13486010) суму заборгованості по пенсії за період з 01.04.2024 по 31.10.2024 в розмірі 60031,37 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 37 коп.
Рішення суду у межах суми виплати пенсії за один місяць в розмірі 8575 (вісім тисяч ), 91 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка