21 січня 2025 рокуСправа №160/19913/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, в якій позивач просить:
-скасувати рішення Міністерства у справах ветеранів України від 04.01.2024 №1/III/3/2, про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій;
-зобов?язати Міністерство у справах ветеранів України надати статус учасника бойових дій ОСОБА_1 на підставі поданих документів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 14.02.2022 перебував на службі та виконував покладені на нього обов?язки в медичному батальйоні «Госпітальєри» Української добровольчої армії. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період: з 14.12.2022 по 15.01.2023 у н.п. Воскресенка, Донецької обл.; з 01.02.2023 по 15.02.2023 у н.п. Воскресенка, Донецької обл.; з 15.05.2023 пo 01.06.2023 у н.п. Воскресенка, Донецької обл. (прикомандирований до ВЧ НОМЕР_1 ); з 02.06.2023 по 02.08.2023 у АДРЕСА_1 (прикомандирований до ВЧ НОМЕР_1 ). Позивач вважає, що набув право на отримання статусу учасника бойових дій та звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із відповідною. Рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 04.01.2024 №1/ІІІ/3/2 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв?язку з відсутністю правових підстав для надання відповідного статусу згідно з пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти позовних вимог заперечує та зазначає, що рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу від 04.01.2024 №1/III/3/2 прийняла міжвідомча комісія на своєму засіданні, а не Мінветеранів. Міністерство ветеранів не уповноважене ні надавати статус учасника бойових дій, ні відмовляти у його наданні. Крім того, відповідно пункту 25 частини 1 статті 6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24.02. по 25.03.2022 у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Відповідач вказує що позивачем не було надано документів щодо участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року. Також, зазначає, що надані заяви-свідчення свідків не є підставою для надання статусу учасника бойових дій, оскільки, не містять інформації щодо документального підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.02.2022 перебував на службі та виконував покладені на нього обов?язки в медичному батальйоні «Госпітальєри» Української добровольчої армії. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період: з 14.12.2022 по 15.01.2023 у н.п. Воскресенка, Донецької обл.; з 01.02.2023 по 15.02.2023 у н.п. Воскресенка, Донецької обл.; з 15.05.2023 no 01.06.2023 н.п. Воскресенка, Донецької обл. (прикомандирований до ВЧ НОМЕР_1 ); з 02.06.2023 по 02.08.2023 у АДРЕСА_1 (прикомандирований до ВЧ НОМЕР_1 ), про що зазначено в довідці командира медичного батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №14/10-10 від 14.10.2023.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його учасником бойових дій відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До заяви надав копії трьох нотаріально засвідчених заяв-свідчень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підпис на яких засвідчений нотаріально, довідку командира медичного батальйону «Госпітальєри» від 14.10.2023 №14/10-10 про безпосередню участь у бойових діях захисту суверенітету та територіальної цілісності України, копію довідки командира Військової частини від 29.04.2023 №1461 про проведення евакуації з поля бою на Запорозькому напрямку у співпраці з в/ч НОМЕР_1 , додаткові документи.
Відповідно до свідчень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 : «Я, ОСОБА_4 , свідчу і підтверджую те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії: НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 27.12.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 і дійсно в період з 02 червня 2023 року по 02 серпня 2023 року брав участь у захисті Батьківщини, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України в Донецькій області, перебуваючи в складі Української Добровольчої Армії медичного батальйону «Госпітальери», екіпаж 136 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , згідно звернення командування в/ч НОМЕР_1 №1461 від 29.04.2023 року брав безпосередню участь у евакуації поранених з першої лінії оборони - села Новосілка, Волновахського району Донецької області до стабілізаційного пункту села Воскресенка, Волновахського району Донецької області. За даний період екіпажем Nє136 було евакуйовано 74 військовослужбовця Збройних Сил України.»
Відповідно до свідчень начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_3 : «Я, ОСОБА_3 , свідчу і підтверджую те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії: НОМЕР_2 виданий Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 27.12.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 і дійсно в період з 02 червня 2023 року по 02 серпня 2023 року брав участь у захисті Батьківщини, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України в Донецькій області, перебуваючи в складі Української Добровольчої Армії медичного батальйону «Госпітальєри», екіпаж 136 (сто тридцять шість) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , згідно звернення командування в/ч НОМЕР_5 Nє 1461 від 29.04.2023 року брав безпосередшо участь у евакуації поранених з першої лінії оборони села Новосілка, Волновахського району Донецької області до стабілізаційного пункту села Воскресенка, Волновахського району Донецької області. За даний період екіпажем Nє 136 було евакуйовано 74 (сімдесят чотири) військовослужбовця Збройних Сил України.»
Відповідно до свідчень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , водія-санітара ОСОБА_2 : «Я, ОСОБА_2 , свідчу і підтверджую те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії: НОМЕР_6 виданий Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 27.12.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 і дійсно в період з 02 червня 2023 року по 02 серпня 2023 року брав участь у захисті Батьківщини, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України в Донецькій області, перебуваючи в складі Української Добровольчої Армії медичного батальйону «Госпітальєри», екіпаж 136 (сто тридцять шість) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , згідно звернення командування в/ч НОМЕР_1 Nє 1461 від 29.04.2023 року брав безпосередню участь у евакуації поранених з першої лінії оборони села Новосілка, Волновахського району Донецької області до стабілізаційного пункту села Воскресенка, Волновахського району Донецької області. За даний період екіпажем Nє 136 було евакуйовано 74 (сімдесят чотири) військовослужбовця Збройних Сил України.»
Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» при Міністерстві у справах ветеранів України, на своєму засіданні 04.01.2024, розглянула заяву позивача та прийняла рішення №1/ІІІ/3/2 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Не погоджуючись із відмовою у наданні статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.
Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України від 22.10.1993 №3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
У разі відсутності такої довідки, відповідно до абз. 6 п. 25 ст. 6 Закону №3551 підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам є документи, дані та інформація, вказана у абзацах 7, 8 частини 1 статті 6 Закону.
У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом 5 цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, є:
свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу 1 пункту 19 частини 1 цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці 1 цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що для отримання статусу учасника бойових дій за п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, необхідно дотримання наступних умов:
1) участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року;
2) особа має перебувати у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій є:
1) довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах;
2) у разі відсутності довідки заяви не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів), які мають статус учасника бойових дій та мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
Відповідно до Положення "Про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України 26.02.2021 №43 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за №521/36143, основними завданнями міжвідомчої комісії є, зокрема:
1) надання статусу учасника бойових дій у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, особам, зазначеним в пунктах 19, 20 та 22 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пунктах 21, 25 частини 1 статті 6 Закону №3551;
3) надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій, які у порядку, встановленому законодавством, залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у період з дня набрання чинності Законом України від 01.07.2014 №1547 "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до набрання чинності Законом України від 07.04.2015 №291 "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України".
Для розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій міжвідомча комісія має, серед іншого, такі права:
1) розглядати документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу;
2) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані такими особами або командирами добровольчих формувань, у складі яких вони брали участь в антитерористичній операції, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
6) уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів;
7) приймати рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпунктах 1-3 пункту 1 цього розділу;
10) повертати документи щодо надання статусу учасника бойових дій комісіям при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах у разі відсутності в поданих документах спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання (стосовно осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього розділу).
Підстави для відмови міжвідомчої комісії в наданні статусу учасника бойових дій визначені в п. 5 Порядку № 413 і ця комісія відмовляє в задоволенні заяви про надання статусу учасника бойових дій у разі:
1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
2) відсутності документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
3) виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про особу;
4) виявлення факту підробки поданих документів;
5) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Як зазначалось вище, 13.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його учасником бойових дій у відповідності до п.25 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До заяви надав копії трьох нотаріально засвідчених заяв-свідчень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які засвідчили участь позивача у захисті Батьківщини, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України в Донецькій області, перебуваючи в складі Української Добровольчої Армії медичного батальйону «Госпітальери» в період з 02 червня 2023 року по 02 серпня 2023 року, довідку командира медичного батальйону «Госпітальєри» від 14.10.2023 №14/10-10 про безпосередню участь у бойових діях захисту суверенітету та територіальної цілісності України, копію довідки командира Військової частини від 29.04.2023 №1461 про проведення евакуації з поля бою на Запорозькому напрямку у співпраці з в/ч НОМЕР_1 , додаткові документи.
Таким чином, до заяви позивачем не надано жодного доказу про участь позивача у захисті Батьківщини, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.
Також, суд зазначає, що заяви-свідчення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не можуть бути підставою для надання статусу учасника бойових дій, оскільки відсутнє документальне підтвердження статусу учасників бойових дій вказаних осіб та підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Зважаючи на вищевказане в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов?зання вчинити певні дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська