про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 січня 2025 р. Справа № 120/571/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому суд наголошує, що жодних винятків з правила щодо обов'язку позивача вказати у позовній заяві дані щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-суб'єкта закон не містить.
Водночас у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача як юридичної особи та не надано жодних пояснень щодо незазначення цього обов'язкового реквізиту.
Порушуючи норми п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач у позовній заяві не зазначив відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у нього та відповідача.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Отже, в цій частині позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Також, варто зауважити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, у прохальній частині адміністративного позову заявлено вимогу:
- зобов'язати Вінницьку міську раду повернути помилково сплачені кошти у сумі 810 грн.
Отже, враховуючи зазначене, суд акцентує увагу, що заявлені позовні вимоги позивача не відповідають змісту статті 5 КАС України. Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду з вимогою захистити її права, свободи чи законні інтереси, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас у цьому випадку заявлені вимоги не підпадають під визначені ст. 5 КАС України способи захисту порушених прав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід привести зміст позовних вимог у відповідності до положень ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому ч. 2 ст. 94 КАС України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач оскаржує протиправні дії відповідача щодо не повернення помилково сплачених коштів в сумі 810 грн.
Натомість до позовної заяви долучено лише документ "скарга від громадянина України" датований 02.12.2024, однак доказів його надіслання та отримання адресатом не надано.
Крім того, в позовній заяві позивач вказує, що його представником отримана відповідь на скаргу, згідно якої відповідач відмовив повертати помилково сплачені кошти.
В силу того, що згідно із ч. 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, то не дотримання цих положень є недоліком позовної заяви.
Також, згідно частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач, в якості додатків до позовної заяви вказує "позовна заява два примірника, посвідчення інваліда війни другої групи для суду".
Разом з тим згідно з актом, складеного працівниками Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2025 при отриманні позовної заяви у поштовому конверті не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: посвідчення інваліда війни другої групи, примірника позовної заяви з додатками для відповідача.
Таким чином даний недолік позовної заяви належить усунути позивачу шляхом надання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача згідно ч. 1 ст. 161 КАС України.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову дорівнює 1211,20 грн за кожну немайнову вимогу.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі на відповідний розрахунковий рахунок.
При цьому, у позовній заяві позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору оскільки є інвалідом другої групи.
Однак, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження заявленого матеріали позовної заяви не містять. Водночас, згідно з актом, складеного працівниками Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2025 при отриманні позовної заяви у поштовому конверті не виявилось вказаних у додатку документів, зокрема, посвідчення інваліда війни другої групи.
Отже, в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. або надання доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна