Справа № 628/783/20 Номер провадження 11-кп/814/169/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
21 січня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №1202022037000448, за апеляційною скаргою прокурора прокурора Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 10 червня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 25.02.2004 Куп'янським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 25.03.2004 із Диканівської ВК Харківської області №12 за відбуттям строку покарання;
- 17.12.2010 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 395, ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі. Звільненого 05.12.2014 з Харківської ВК Харківської області № 43 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 24 дні;
-23.10.2015 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,
визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 2 ст. 342 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено долю речових доказів та порядок стягнення процесуальних витрат. Скасовано накладений у кримінальному провадження арешт.
Згідно з вироком суду, 05 березня 2020 року о 20 год. інспектор сектору реагування патрульної поліції №1 ВП Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , призначений наказом начальника ГУ НП в Харківській області №584 о/с від 22.12.2016 на вищевказану посаду, разом з інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 , призначеним наказом начальника ГУ НП в Харківській області №584 о/с від 22.12.2016 на вищевказану посаду, будучи працівниками правоохоронного органу, наділені повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов'язків, спрямованих на неухильне дотримання положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, під час виконання своїх службових обов'язків, споряджені спеціальними засобами та табельною вогнепальною зброєю, знаходячись у поліцейському однострою, заступили на патрулювання по охороні громадського порядку у складі ГРПП №1 по маршруту м. Куп'янська Харківської області.
05 березня 2020 року вищевказані співробітники поліції на службовому автомобілі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер - НОМЕР_1 , за яким відповідно до наказу заступника начальника ГУ НП в Харківській області №233 від 23.01.2020 закріплений ОСОБА_11 , з метою виконання завдань, визначених Законом України «Про Національну поліцію», від оператора «102» о 19 год. 30 хв. отримали завдання здійснення виїзду за адресою: АДРЕСА_3 .
За вказаною адресою їх зустрів ОСОБА_7 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після того, як вони разом увійшли до квартири АДРЕСА_4 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якої обвинувачений звинуватив останню в тому, що вона винна йому гроші, схопив ОСОБА_12 за одяг та почав її трясти, висловлювався брудною лайкою на адресу присутніх та намагався нанести їй удар кулаком руки в область обличчя, незважаючи на законні вимоги працівників поліції припинити свої протиправні дії.
Крім цього, продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, діючи з умислом, спрямованим на вчинення опору працівникам поліції України та перешкоджанню виконанню ними своїх службових обов'язків, на ґрунті неповаги до співробітників поліції, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, і те, що працівники поліції перебувають у форменому одязі та при виконанні службових обов'язків, схопив співробітника поліції ОСОБА_11 правою рукою за формений одяг, намагався повалити останнього на підлогу. На законну вимогу працівника поліції ОСОБА_10 припинити свої злочинні дії, ОСОБА_7 не відреагував, та продовжив свої протиправні дії, чим спричинив пошкодження куртки.
Після цього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 намагалися заспокоїти ОСОБА_7 , щоб вивести з квартири, однак, той тривалий час, вперто не припиняючи своїх протиправних дій, хапав за формений одяг співробітників поліції, відштовхував їх від себе, намагався вирватися та припинив свої дії лише після того, як ОСОБА_11 та ОСОБА_10 подолали його супротив, вдягнули йому на руки кайданки та супроводили ОСОБА_7 до службового автомобілю.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 345 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, за ч. 2 ст. 342 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Зазначає, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України спрямоване на перешкоджання, зокрема, працівнику правоохоронного органу виконанню покладених на нього службових обов'язків, а також перешкоджання здійсненню прав, які надані вказаній особі у зв'язку з виконанням таких обов'язків.
Суд, призначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі та, звільняючи його на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з іспитовим строком, не врахував в повній мірі значущість суспільних відносин, які охороняються КК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, майже через рік після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив кримінальні правопорушення за обтяжуючих покарання обставин - у стані алкогольного сп'яніння, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, тривалий час ухилявся від явки до суду, у зв'язку із чим був оголошений у розшук. На думку прокурора, вищевказане свідчить про кримінальну спрямованість поведінки обвинуваченого.
Також, вказані судом у мотивувальній частині вироку, позитивні фактори стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , не заважали йому з прямим умислом вчинити кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади і не дають суду підстав для звільнення його від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, а можуть лише враховуватись при призначенні міри покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали вирок суду законним та обгрунтованим. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України. Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу прокурора частково, вказала про можливість звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Мотиви суду.
Враховуючи, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342 КК України та закриття кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, невідкладно розглянути таке клопотання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України, вчинено 05.03.2020.
Санкція ч. 2 ст. 342 КК України (в ред. станом на час вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.
У відповідності до положень ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Колегія суддів вважає, що оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення минуло понад 3 роки, з урахуванням періоду перебування в розшуку за ухвалою суду першої інстанції з 11.12.2020 до фактичного затримання 01.06.2021, а також за ухвалою апеляційного суду з 30.03.2023 по дату розшуку 15.06.2023, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Оскільки закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з клопотанням та попросив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження за ч. 2 ст. 342 КК України щодо нього закрити. Повідомив, що наслідки нереабілітуючого характеру йому зрозумілі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності задоволення клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього в цій частині.
У зв'язку із цим, процесуальні витрати за вказаним кримінальним правопорушенням слід віднести на рахунок держави, що узгоджується із правовою позицією ОП ККС ВС, викладеною у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), а саме, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 10 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 в частині визнання винуватим та призначення покарання за ч. 2 ст. 342 КК України скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судові витрати за проведену судово-трасологічну експертизу № 10/5/246СЕ-20 від 20.03.2020 віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4