Справа № 761/714/25
Провадження № 1-кс/761/1389/2025
08 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Узбекистан, громадянина Вірменії, з вищою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001746 від 14.07.2022,
08 січня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001746 від 14.07.2022.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12022100100001746, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2022.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше листопада 2021 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного особистого збагачення, порушуючи встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, ігноруючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995, а також наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.08.2000 за № 512/4733, спільно з ОСОБА_7 організував та очолив стійке об'єднання, до складу якого, в різний період часу, залучив для вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, раніше знайомих, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 та інші учасники організованої групи, продовжуючи злочинну діяльність, почали використовувати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_5 , як приміщення для зберігання та фасування наркотичних засобів та психотропної речовини з метою їх подальшого незаконного збуту. Також, учасники організованої групи розподіляли між собою наркотичні засоби та психотропну речовину, які зберігали у лише відомих їм місцях. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 координували дії інших учасників щодо розподілу та передачі придбаних наркотичних засобів та психотропної речовини, місця їх отримання, визначали кількість та суму грошових коштів, які необхідно отримати за збут наркотичних засобів та психотропної речовини від покупців, збирали та розподіляли між учасниками організованої групи грошові кошти отримані з продажу наркотичних засобів та психотропної речовини. Розроблений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 план злочинних дій, був відомий всім її учасникам, що діяли відповідно до відведених їм злочинних функцій, підкоряючись організаторам під час злочинної діяльності, що виразилось у свідомому, беззаперечному виконанні усіх їх вказівок.
09.01.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
11.01.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
05.03.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду
м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
05.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців.
09.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
31.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців.
05.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
03.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
03.07.2024 матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.
25.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 09.01.2025 включно.
02.01.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100100001746 від 14.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, скеровано до Печерського районного суду міста Києва.
У цей же час, відповідно до листа судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 , у якої у провадженні перебуває вказаний обвинувальний акт, провести підготовче досудове розслідування з метою вирішення питання про продовження строку дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою у строк до 09.01.2025 не виявляється можливим.
Разом з тим, прокурор зазначає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи вчинити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий зазначає, що більш м'який запобіжний захід відмінний від тримання під вартою не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
З огляду на вищевказане, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Разом з тим, вказав, що захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_12 знаючи про судове засідання не прибув та ні на дзвінки, ні на смс не відповідає. Крім того, повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 навчався в українському ВНЗ та складав заліки з української мови та літератури, а тому добре володіє українською мовою та не потребує перекладача. Між тим, вказав, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 було скеровано до Печерського районного суду м.Києва, однак надійшов лист з суду у якому вказано, що провести найближчим часом неможливо та розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу не є можливим.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Крім того, зазначив, що останній має поганий стан здоров'я. Між тим, повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання. Разом з тим, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою. Просив застосувати домашній арешт.
Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали слідчий суддя прийшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Так, судом установлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12022100100001746, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2022.
09.01.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
11.01.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
05.03.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
05.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців.
09.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
31.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців.
05.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
03.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
03.07.2024 матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.
25.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 09.01.2025 включно.
02.01.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100100001746 від 14.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, скеровано до Печерського районного суду міста Києва.
У цей же час, відповідно до листа судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 , у якої у провадженні перебуває вказаний обвинувальний акт, провести підготовче досудове розслідування з метою вирішення питання про продовження строку дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою у строк до 09.01.2025 не виявляється можливим.
Разом з тим, строк з 02.01.2025 року (дати надходження обвинувального акту до суду) до 09.01.2025 року (дата закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ), а саме 7 днів на думку слідчого судді є достатнім для призначення обвинувального акту з реєстром матеріалів до підготовчого судового засідання та вирішення питання щодо продовження, зміни застосованого запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя враховує, положення ч.6 ст.199 КПК України, згідно із яким, прокурор у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи, що підготовче судове засідання Печерським районним судом м.Києва до 09.01.2025 не призначене, виникла необхідність у поданні до суду в межах місцезнаходження органу досудового розслідування в порядку ч.6 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку із закінченням строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання.
Отже, встановлено, що в порядку, передбаченому ч.6 ст.199 КПК України 08.01.2025 року прокурором було подано до Шевченківського районного суду м.Києва клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , з підстав не призначення підготовчого судового засідання на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у Печерському районному суді м.Києва до закінчення строку дії попередньої ухали.
Тобто, тоді, як прокурору стало відомо про те, що до закінчення строку дії попередньої ухали про продовження строку дії запобіжного заходу підготовче судове засідання проведене не буде.
Між тим, згідно з актом про відмову отримувати кореспонденцію від 06.01.2025 року складеної начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_13 , черговим помічником начальника СІЗО ОСОБА_14 , заступника начальника по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_15 , - ОСОБА_16 відмовився отримувати клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до рапорта слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_17 від 07.01.2025 року остання за дорученням на поштову адресу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_12 спрямувала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , разом з додатками у вигляді скан-копій. Крім того, аналогічні документи направлені за допомогою месенджеру на особистий номер телефону адвоката ОСОБА_12 . Проте останній проігнорував неодноразові телефонні дзвінки жодним чином не відреагував на повідомлення та уникає спілкування.
Зважаючи на наведене, слід дійти висновку про наявність об'єктивних причин, які перешкоджали прокурору подати дане клопотання за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
При цьому, слід звернути увагу на те, що згідно із положенням ч.4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто розгляд такого клопотання по суті до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу є обов'язком слідчого судді, а не правом.
Так, відповідно до положення ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, в разі не проведення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У даному випадку, очевидно є доведеним, що прокурор дійшов висновку про те, що доказів достатньо для висунення обвинувачення, оскільки ним виконано вимоги п.3 ст. 283 КПК України та 02.01.2025 він звернувся до суду з обвинувальним актом, згідно із яким ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчому судді під час вирішення питання про продовження строків тримання під вартою, не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, яким встановлюється винуватість або невинуватість особи пред'явленому обвинуваченні.
Саме у рішенні суду, яким завершується судовий розгляд суд у мотивувальній частині відповідно до вимог ч.3 ст. 374 КПК України зазначає у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, тощо або ж у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, тощо.
А тому, вимоги сторони захисту до слідчого судді під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в порядку ч.6 ст.199 КПК України щодо розкриття змісту кожного доказу долученого стороною обвинувачення в особі прокурора до клопотання, а також долучених стороною захисту в особі захисників під час розгляду даного клопотання надання їм оцінки, здійснення їх аналізу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для висновку про винуватість особи або невинуватість не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального законодавства та на цій стадії є передчасними.
Оцінка таких доказів для висновку щодо винуватості або невинуватості особи має здійснюватись судом на розгляд якого надійшов обвинувальний акт, оскільки слідчий суддя під час вирішення питань щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не наділений такими функціями та здійснює оцінку доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
На даній стадії слідчим суддею оцінюються наявні дані в тій мірі, які дають підстави для висновку про те, що особа, якій повідомлено про підозру, а у даному випадку, якій вже висунуте обвинувачення, може бути причетною до інкримінованих їй дій, і ці дані мають бути достатні для виправдання застосування заходів забезпечення кримінального провадження до такої особи.
Так, як убачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів у ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та подовження строку дії такого запобіжного заходу слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на підтвердження обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_5 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в копіях процесуальних документів та протоколах слідчих дій, суд вважає їх достатніми для здійснення висновку про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_5 у причетності до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого.
Більше того, на даний час ОСОБА_5 набув статусу обвинуваченого, обвинувальний акт стосовно нього скеровано до суду та доведеність висунутого обвинувачення перевірятиметься судом, який і має дійти висновків про винуватість чи невинуватість останнього.
Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження №12022100100001746 від 14.07.2022 доказів, тобто даних, наявних у протоколах слідчих дій (протоколу обшуку, протоколу допитів свідків, підозрюваних, копій повідомлень про підозру, матеріалів проведення НСРД), висновків експертів, копії яких долучені до даного клопотання, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Крім того, як вбачається зі змісту попередніх ухвал суду при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , так і при продовженні строку тримання під вартою, слідчими суддями враховувалось відповідно до ст.178 КПК України наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, можливість призначення покарання за ч.3 ст.307 КК України передбаченого санкцією кримінального Закону за яким повідомлено про підозру, а тепер і висунуте обвинувачення , у разі визнання останнього винуватим за результатами судового розгляду, його вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, а також було встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які давали підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання спробам підозрюваного, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На момент розгляду даного клопотання, а саме про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, обставини, які враховувалися слідчими суддями раніше фактично не змінилися, ризики не зменшились.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 на які послався прокурор, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Отже, враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, фактичні обставини та характер інкримінованого кримінального правопорушення, наслідки які фактично настали у результаті вчинення даного кримінального правопорушення, міру покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, вік обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний стан, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений вживатиме заходів для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Ці ж фактори можуть спровокувати незаконний вплив на свідків, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
У відповідності до ст. 23, ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому при застосуванні до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику його впливу на свідків, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
Оцінюючи ризик переховування, слідчий суддя, враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме те, що ризик втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Разом з тим, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, зумовлює можливого призначення покарання у виді позбавлення волі на строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість можливого настання вказаного покарання може вчинити дії для його уникнення у тому числі переховуватись від суду.
Отже, наведене свідчить про те, що заявлені ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати, ненастання вказаних ризиків на переконання суду зумовлене саме застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому, враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 діяння, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність на даний час підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлене тяжкими наслідками, а тому враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому, у даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення та фактичні наслідки, що настали у результаті вчинення даного кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи викладене, клопотання про продовження строку тримання під вартою слід продовжити.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України передбачені випадки за яких слідчий суддя вправі при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.
З огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Що стосується посилання сторони захисту на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, перешкоджання виконання ухвал суду, якими вирішено питання щодо обстеження обвинуваченого та надання йому необхідної медичної допомоги слід відреагувати у порядку ст. 206 КПК України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту.
Тобто, необхідність надання ОСОБА_5 медичної допомоги та додаткового медичного обстеження поза межами установи попереднього ув'язнення, не унеможливлює утримання останнього під вартою, разом із тим, зобов'язує адміністрацію установи попереднього ув'язнення забезпечити обвинуваченому належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останнього, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, зокрема, в частині забезпечення надання медичної допомоги в необхідних спеціалізованих медичних закладах чи відділеннях за наявними медичними показниками та згідно встановленого діагнозу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 29,49 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 206 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити до 06 лютого 2025 року включно.
Зобов'язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення наявності у останнього захворювань та у разі встановлення діагнозу, вжити заходів з метою забезпечення відповідного рівня лікування.
Про результати виконання ухвали негайно повідомити суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
В решті вимог клопотання- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1