Справа № 607/22568/24
Провадження №2/951/44/2025
/заочне/
22 січня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - судді Чапаєва Р.В.
за участю
секретарів судового засідання Барилко А.А., Галаса В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Козова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Козівського районного суду Тернопільської області надійшов позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 28460 грн 40 коп. за Договором № 153861-КС-001 від 13.04.2023 про надання кредиту.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 13.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту № 153861-КС-001, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн шляхом перерахування коштів на вказану ним банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 16 тижнів - до 03.08.2023, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,16395 % в день (фіксована ставка) та комісії за надання кредиту в сумі 1500 грн згідно із встановленим графіком. Договір був укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 2630 грн, внаслідок чого, станом на 02.10.2024, виникла заборгованість в сумі 28 460,40 грн, з них: за тілом кредиту - 10 000 грн, за процентами - 17 844,40 грн, за комісією - 616 грн, і вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в поданій заяві просив справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, клопотань, заяв не подавав.
На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, котрі повернулися до суду без їх отримання відповідачем та з відміткою пошти (за закінченням терміну зберігання). Крім того, йому неодноразово направлялись повістки, у яких повідомлялися дати судових засідань.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, за відсутності заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, керуючись положеннями цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, котрі мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, враховуючи при цьому, що суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 13.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 уклали договір № 153861-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 10 000 грн на споживчі цілі, шляхом безготівкового переказу на його поточний рахунок, строком на 16 тижнів, до 03.08.2023, на умовах сплати процентів за фіксованою процентною ставкою в день - 1,16395 та комісії в сумі 1 500 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 21 040,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12 297,45 %.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» і Правил про надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Пунктом 3 Договору встановлено Графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 03.08.2023, загальний розмір платежів складав 21 040 грн, в т.ч.: проценти за користування кредитом 9 540,00 грн, кредит 10 000 грн, комісія за надання кредиту 1500 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за договором, перерахувавши 13.04.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
ОСОБА_1 не виконував грошових зобов'язань у строки, визначені договором, здійснив тільки один платіж 27.04.2023 на суму 2 630 грн, з них: відсотки за користування кредитом - 1746 грн, комісія - 884 грн, внаслідок чого, станом на 02.10.2024 утворилась заборгованість за Договором № 153861-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 28 460,40 грн, що складається із суми прострочених платежів за тілом кредиту - 10 000 грн, суми прострочених платежів за процентами - 17 844,4 грн, суми прострочених платежів за комісією - 616 грн.
Наведені обставини підтверджуються: візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 153861-КС-001 від 13.04.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.tpozyka.com (а.с.59-61); анкетою клієнта ОСОБА_1 (а.с.62); пропозицією (офертою) укласти договір № 153861-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 13.04.2023 (а.с.41-49); прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти договір № 153861-КС-001про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 13.04.2023 (а.с.50-58); договором №153861-КС-001 про надання кредиту (а.с.32-40); довідкою №50/10 вих. від 02.10.2024 про перерахунок коштів за кредитним договором (а.с.63); випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про рух коштів по банківській картці ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 13.04.2023 на картку було здійснено переказ коштів в сумі 10000 грн (а.с. 91); розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 153861-КС-001 (а.с. 20-26).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та другастатті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір № 153861-КС-001 про надання кредиту був підписаний відповідачем 13.04.2023 о 12 год. 43 хв. шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-7627 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.
Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями, закріпленими у статтях 525, 526 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Умовами кредитного договору № 153861-КС-001 визначено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом, зокрема: тип процентної ставки - фіксована, розмір зниженої процентної ставки - 1,16395 % в день, стандартна процентна ставка - 2% в день; орієнтовна реальна річна ставка - 12297,45 % (п. 2.4, 2.9 кредитного договору).
Пунктом 3.2.3. договору визначено погоджений сторонами графік платежів, розрахований з умовою, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка, згідно якого позичальник зобов'язаний був в період з 27.04.2023 по 03.08.2023, що два тижні, сплачувати на користь кредитодавця по 2630 грн.
При цьому сторони погодили, що обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості наданого кредиту є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. 2.9. договору).
З огляду на викладене, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до умов кредитного договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,16395 % за кожен день користування кредитом. Протягом 16-тижневого строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на фактичний залишок суми кредиту, що, з огляду на неналежність виконання зобов'язань, був інакшим (більшим), ніж викладено у графіку платежів. Загальна сума до сплати становила б 21040 грн лише у разі належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів, чого у справі не встановлено.
Оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 17 844,40 грн
При вирішенні питання про стягнення з відповідача комісії в сумі 616 грн, суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом відносяться витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб
За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, в тому числі, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, з огляду на вимоги п. 4 ч. 1 ст.1, ч. 2 ст.8, ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснення Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у Постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як плата за обслуговування кредитної заборгованості, в яку входить не тільки плата за інформування про стан кредитної заборгованості, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Згідно з пунктами 2.7 та 5.3 Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів. Нарахування комісії здійснюється в момент укладення договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів.
За умовами кредитного договору № 153861-КС-001 від 13.04.2023 передбачено повернення кредиту згідно з графіком платежів, зокрема і сплату комісії в розмірі 1500 грн, яку позичальник повинен був сплатити 27.04.2023 року в сумі 884 грн, 11.05.2023 в розмірі 616 грн ( п. 2.5, 3.2.3 договору).
За таких обставин, враховуючи, що укладеним між сторонами кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються, в тому числі доходи кредитодавця у вигляді комісії, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за Договором № 153861-КС-001 від 13.04.2023, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 28 460,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн
На підставі ст. 207, 525, 526, 530, 549, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 17 844,40 грн, заборгованість за комісією в сумі 616 грн, а загалом - 28 460,40 грн (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят гривень сорок копійок) заборгованості за договором № 153861-КС-001 про надання кредиту від 13.04.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 22.01.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, місто Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Р.В. Чапаєв