Справа № 456/4558/24
Провадження № 2-а/456/2/2025
іменем України
14 січня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Саса С. С.
при секретарі Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 226/24 від 10.08.2024 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою №226/24 про адміністративне правопорушення від 10.08.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн., так як позивач відмовився від мобілізації і проходження військово-лікарської комісії, чим порушив абз.8 п.1 правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, передбачених «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» затверджених Постановою КМ України від 30.12.2022 №1487, який передбачає, що призовники і військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти місця роботи і посади. Вказану постанову позивач вважає незаконною, так як вказаного правопорушення він не вчиняв. Відповідно до вказаної постанови 10.08.2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних. Однак дана обставина не відповідає дійсності, так як 10.08.2024 року в суботу позивач був зупинений на пл.Ринок в м.Стрий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 . На їхню вимогу позивач їм пред'явив свої військово-облікові документи, відповідно до яких він 12.07.2024 року поновив свої персональні дані та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не дивлячись на це, позивача, без вручення повістки чи будь-яких інших документів, без будь-яких пояснень та правових підстав, на службовому мікроавтобусі ІНФОРМАЦІЯ_5 було доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_6 та повідомили, що його мобілізують та виписують повістку на відправку. Позивач заперечував, оскільки був неправомірно доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_6 , і що він вже проходив ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_4 в 2023 році, отримав висновок ВЛК від 24.10.2024 року, який за його скаргою був скасований Львівською ВЛК та проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , має всі відповідні медичні документи та просив надати можливість представити свої медичні документи та пройти повторно ВЛК. Не дивлячись на заперечення позивача, йому 10.08.2024 року вручили повістку на відправку, відповідно до якої позивачу наказано з'явитися з речами та документами на 9.00 год 12.08.2024 року. 12.08.2024 року позивач відповідно до врученої повістки з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_6 , де надав військово-обліковий документ, довідку ВЛК від 24.10.2023 року №5930/1/4175, повістку на відправку від 20.11.2023 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.11.2023 року №8483 про скасування висновку ВЛК від 24.10.2023 року №5930/1/4175 та скерування його для проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , та надав медичні документи про стан здоров'я. На підставі поданих документів, позивач отримав направлення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 від 12.08.2024 року №553, №5072/1 для проходження додаткового ВЛК та повістку №183 від 12.08.2024 року, підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 для дообстеження на ВЛК та явку в ТЦК та СП 30.08.2024 року. В зв'язку з наведеним, позивач не відмовлявся від мобілізації і проходження військово-лікарської комісії та не порушував абз.8 п. 1 правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, передбачених «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» затверджених Постановою КМ України від 30.12.2022 №1487, який передбачає, що призовники і військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти місця роботи і посади.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Михавків І.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просили позов задоволити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила відмовити у задоволенні позову, покликаючись на викладені у відзиві обставини, зазначивши, що як видно з довідки № 5930/1/4175 від 24 жовтня 2023 року військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у воєнний час. 8 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання скерування для проходження військо-лікарської комісії в умовах ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відповідно до витягу з журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 під № 7079 міститься запис про те, що ОСОБА_1 визначено дату 13 листопада 2024 року, як термін проведення ВЛК. В подальшому ОСОБА_1 отримав повістку про виклик на 20 листопада 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки ОСОБА_1 отримав скерування 13 листопада 2023 року та повістку про виклик на 20 листопада 2023 року, то виконуючи приписи цих документів, він повинен був в силу вимог абз. 2 та абз. 4 п. 1. Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, прибути для проходження військово-лікарської комісії та прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, ОСОБА_1 не з'явився для проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_10 та за повісткою на 20 листопада 2023 року. З вище викладеного слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, що виразилось у тому, що він не прибув для проходження військово-лікарської комісії та за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є правильним.
Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № 226/24 від 10.08.2024, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн.
Із постанови вбачається, що 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ). для уточнення військово-облікових даних, під час чого було виявлено, що ОСОБА_1 відмовився від мобілізації і проходження військово-лікарської комісії, чим порушив абз.8 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, передбачених «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (далі Правила), абз.8 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язанних, передбачених «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі правила), який передбачає, що призовники і військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відповідно до пп.8 п.1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стаття 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» містить відомості про всі персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за порушення пп.8 п.1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, оскільки ОСОБА_1 вищевказаного пп.8 п.1 додатку 2 Правил не порушував.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покл адається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як передбачено ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та не спростовано позицію позивача, а також судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення рішення відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП є безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення №226/24 від 10.08.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242 - 246 КАС України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 226/24 від 10.08.2024 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 17.01.2024.
Головуючий суддя С. С. Сас