1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5774/23 1-кп/335/237/2025
22 січня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у м. Запоріжжі клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082060000044 від 10.01.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новомиколаївка Запорізької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні будь-яких осіб не маючого, на час події військовослужбовця за мобілізацією, солдата в/ч НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, службу якого було зупинено через обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, не маючого інвалідності, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,-
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Відповідно до ухвали суду від 04.12.2023 зазначене кримінальне провадження було призначено до судового розгляду, яке було неодноразово відкладено з різних підстав, зокрема через неявку обвинуваченого, який проходить військову службу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 за клопотанням прокурора продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 18.01.2025 включно.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.408 КК України для продовження військової служби на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про зупинення судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що 28.11.2024 він був призваний на військову службу за мобілізацією та зарахований до складу військової частини НОМЕР_2 , до моменту звільнення останнього з військової служби. Вважав, що дійсно є наявними підстави для зупинення провадження у відповідності до ст. 335 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував стосовно клопотання прокурора про зупинення провадження.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора та вважав за доцільне його задовольнити.
Обвинувачений в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України (зі змінами), у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, відповідно до статті 1 якого:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. 24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стан», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено строком на 90 діб до 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Станом на час розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 в Україні існує особливий період.
Додатково суд звертає увагу на те, що у теорії права прийнято виділяти два типи правового регулювання: загальнодозвільний та спеціально-дозвільний.
Для кримінального процесуального права як галузі публічного права є характерним спеціально-дозвільний тип правового регулювання, в основі якого лежить формула: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом» (на відміну від загальнодозвільного типу правового регулювання, в основу якого покладено формулу: «дозволено все, крім того, що прямо не заборонено»). Спеціально-дозвільний тип правового регулювання є характерним для публічних відносин та випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України.
Методом правового регулювання як невід'ємною складовою типу правового регулювання є специфічний спосіб юридичного впливу на відповідні суспільні відносини, який складається з трьох основних, первинних способів впливу на поведінку людей - дозволу, зобов'язання і заборони, що тісно взаємодіють і закріплені у правових нормах.
Дозвіл у кримінальному процесуальному праві закріплюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «має право», «вільний», «може», «вправі» і таке інше. Закріплення зобов?язань здійснюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «діє», «зобов'язаний», «повинен» і таке подібне. Покладення на учасників кримінального провадження обов'язків утримуватися від певних дій (заборона) закріплюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «заборонено», «не допускається», «не має права», «не вправі». Крім того, заборона може закріплюватися шляхом нормативного визначення кримінального процесуального правопорушення та встановлення санкції за його вчинення (наприклад, «при повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання»).
Також слід зазначити, що у кримінальному процесуальному праві широко використовуються як імперативний (від лат. impero - наказувати, припис), так і диспозитивний (від лат. dispositio - вільне розпорядження, розсуд) метод правового регулювання. Проте, посадові особи органів, які ведуть кримінальне провадження, не є суб'єктами диспозитивності. Вони гарантують її дотримання.
Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві, поняття якої неодноразово було предметом тлумачення Верховного Суду (наприклад, у справі № 634/609/15-к), охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. А отже, дискреційні повноваження, у даному випадку суду, не можуть розглядатися як прояв засади диспозитивності.
При використанні імперативного методу організації кримінальних процесуальних відносин права та обов'язки суб'єкта кримінального провадження виникають не завдяки його вільному розсуду та не за домовленістю з іншими суб'єктами, а за владним велінням закону, інакше кажучи, в силу публічного обов'язку перед державою.
Таким чином, норма ч. 1 ст. 335 КПК України передбачає три підстави для зупинення судового провадження: 1) ухилення від явки до суду, 2) психічна чи інша тяжка тривала хвороба, 3) проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
При цьому лише застосування другої підстави є умовною і пов'язане з неможливістю участі у судовому провадженні. Дві інші підстави для суду першої інстанції є безумовними та безальтернативними (окрім здійснення спеціального судового провадження).
Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 21 листопада 2022 року у справі №463/11055/21 (провадження № 51-2632км 22).
Відповідно до ч.1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Відповідно ч.2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
До матеріалів провадження було долучено копію військового квитка серії НОМЕР_3 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого останній 28.11.2024 на підставі Указу Президента України № 69/2022 призваний до лав Збройних Сил України.
Додатково на запити суду надійшли копії ухвал Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2024 та від 21.11.2024 (головуючий ОСОБА_7 ), зокрема про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21.11.2024 звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, та направлений до військової частини НОМЕР_2 .
Зважаючи на те, що участь обвинуваченого при розгляді судового провадження відносно нього на усіх стадіях судового провадження є обов'язковою, але обвинувачений ОСОБА_6 був призваний за мобілізацією 28.11.2024 і зарахований до складу військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою наданою ТВО начальника штабу - заступником командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.12.2024 №5/954, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 335 КПК України зупинити судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до його звільнення з військової служби.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 335, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Зупинити судове провадження по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000044 від 10.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, до його звільнення з військової служби.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1