Справа № 712/611/25
Провадження № 1-кс/712/393/25
17 січня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси подане у кримінальному провадженні № 22025250000000027, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 113 КК України клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , -
До суду звернувся слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сміла Черкаської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 113 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2025 ОСОБА_5 переніс та зберігав під бетонним мостом неподалік розвалин будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.
Так, у ході проведення огляду місця події 15.01.2025 за вище вказаною адресою виявлено та вилучено сипучу речовину сірого кольору, яка знаходилась у чотирьох полімерних пакетах перемотаних скотчем, з кожного пакету відібрані зразки масою до 5 г. для проведення експертизи. За попередньою оцінкою загальна вага речовини 4 кг.
Відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/124-25/891-ФХВР від 16.01.2025 вказана речовина, являється сумішевими вибуховими речовинами на основі нітрату амонію (аміачної селітри) та порошкоподібного алюмінію, виготовленим за схемою паливо + окисник.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконному поводженню з вибуховими речовинами, тобто носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 о 04 год. 30 хв. президент російської федерації (далі - рф) володимир путін оголосив початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України», після чого збройні сили російської федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому на підставі відповідних Указів Президента України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України неодноразово продовжувався та постійно діє з 24.02.2024 по сьогоднішній день.
Так, на теперішній час, на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено з 5 год. 30 хв. 10.11.2024 строком на 90 діб, тобто до 07.02.2025.
Так, за невстановлених обставин, невстановлена досудовим розслідуванням особа через сайт пошуку роботи познайомилась із ОСОБА_5 , якому запропонувала за грошову винагороду вчинити диверсії щодо майна АТ «Укрзалізниця», з метою ослаблення держави за для припинення роботи залізниці на окремій ділянці, у тому числі логістичних маршрутів, що використовувалися Збройними силами України.
У невстановлений досудовий розслідуванням час, однак не пізніше 01.01.2025 у ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про діючий воєнний стан, будучи негативно налаштованим стосовно державної влади України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, у зв'язку з чим останній добровільно надав згоду.
З цією метою, ОСОБА_5 , постійно проживаючи у м. Сміла Черкаської області, користуючись мобільним телефон марки «Xiaomi», з серійним номером НОМЕР_1 , із використанням власного акаунту в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрованого на власний номер телефону НОМЕР_2 (яким користувався раніше) ім'я користувача: « ОСОБА_7 », в ході листування із невстановленою досудовим розслідуванням особою, зареєстрованою під ім'ям: « ОСОБА_8 » (номер телефону НОМЕР_3 , ім'я користувача: « ОСОБА_9 »), отримав пропозицію із вказівками до проведення підпалів трансформаторних підстанцій, розподільчих шаф залізниці, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, метою яких є ослаблення держави на території м. Сміла Черкаської області. На вказану пропозицію і вказівки ОСОБА_5 відповів згодою, погодившись на отримання грошової винагороди в якості заробітку здійснити підпал кабельної шафи зв'язку розташованої в районі 925 км ПК №6 перегону Шевченко-Софіївка регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що розташована неподалік с. Велика Яблунівка Черкаського району Черкаської області.
01.01.2025 близько 15 год. 41 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення диверсії, діючи на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, маючи у своєму розпорядженні засоби для вчинення злочину, прибув до кабельної шафи зв'язку розташованої в районі 925 км ПК №6 перегону Шевченко-Софіївка регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що розташована неподалік с. Велика Яблунівка Черкаського району Черкаської області. Реалізуючи злочинний намір щодо вчинення диверсії, в умовах воєнного стану, діючи умисно, на виконання завдання невстановленої досудовим розслідуванням особи, з метою ослаблення держави, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії російської федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, з корисливих мотивів - заробітку грошових коштів за виконання диверсійних завдань, вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме здійснив підпал кабельної шафи зв'язку розташованої в районі 925 км ПК №6 перегону Шевченко-Софіївка регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що розташована неподалік с. Велика Яблунівка Черкаського району Черкаської області.
Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України - диверсії, тобто вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинені в умовах воєнного стану.
О 14 год 40 хв. 15.01.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
У подальшому о 16.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
17.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 113 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчинені вказаних злочинів, є зібрані у ході досудового розслідування докази, що містяться у протоколах слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у: протоколі огляду місця події від 15.01.2025; протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 15.01.2025; протоколі обшуку від 15-16.01.2025 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ; висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/124-25/891-ФХВР від 16.01.2025; протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 16.01.2025; протоколах огляду місця події від 17.01.2025.
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжити злочин, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики існують, оскільки: орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину; ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі; на сьогоднішній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину набуває особливо небезпечного характеру, оскільки може завдати реальної та значної шкоди обороноздатності України, призвести до загибелі людей або інших тяжких наслідків, зокрема зруйнування чи пошкодження об'єктів залізниці та об'єктів критичної інфраструктури, які знаходяться у Черкаському районі Черкаської області; підозрюваний на даний час офіційно не працює, не має сталих зв'язків на території України, мати фактично знаходиться у Польщі; не має постійного джерела доходів, що може спонукати його до продовження здійснення злочинної діяльності.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочини, у яких він підозрюється чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає в будинку його матері, буде прибувати за кожної вимогою слідчого чи прокурора.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати альтернативний запобіжний захід.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується протоколами слідчих дій.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК: покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у інкримінованому тяжкому кримінальному правопорушенні проти основ національної безпеки України, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки менш суворий запобіжний захід, в тому числі альтернативний у вигляді застави, на даному початковому етапі досудового розслідування незможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. При цьому ступень значущості таких ризиків особливо значний на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження, що свідчить про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Відповідно до ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» без можливості внесення застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 15 січня 2025 року по 15 березня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору, а також направити для відома та виконання керівнику установи, в якій утримується підозрюваний.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошений 22 січня 2025 року