Справа № 298/999/20 Провадження № 1-кп/304/70/2025
21 січня 2025 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020070070000226 від 16 липня 2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, пакувальника ПрАТ «Івано-Франківськцемент», одруженого (має на утриманні чотирьох малолітніх дітей), громадянина України, у силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 16 липня 2020 року близько 13.34 год, знаходячись у приміщенні кімнати прийому громадян Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області умисно запропонував неправомірну вигоду начальнику СРПП № 1 Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_6 , з метою уникнення від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, після чого в якості неправомірної вигоди поклав у власний паспорт громадянина України грошові кошти у сумі 300 грн, який у свою чергу передав службовій особі, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 369 КК України.
Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Через неявку ОСОБА_4 у підготовче судове засідання, ухвалою суду від 09 квітня 2021 року обвинуваченого було оголошено у розшук, а кримінальне провадження зупинено.
На підставі розпорядження керівника апарату від 26 вересня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл справи; визначено нового суддю ОСОБА_1 .
Восьмого серпня 2024 року за повідомленням органу Національної поліції щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , провадження у даній справі було відновлено, а 03 грудня 2024 року судом постановлено ухвалу про призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Двадцять першого січня 2025 року у місті Перечин між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статті 472 КПК України, згідно якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України. Крім цього сторони узгодили істотні для даного кримінального провадження обставини та дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердив та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, готовий понести узгоджене покарання. Разом зі своїм захисником просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подану угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити її, вказавши на відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також вважав, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того звертав увагу суду на особу обвинуваченого, а також пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують таке, через що вважав за можливим застосування відносно обвинуваченого обумовленого угодою покарання.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частина 5 вказаної статті передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачене ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Окрім цього зі змісту угоди видно, що при узгодженні ОСОБА_4 покарання сторонами було враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні виду та меж покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особу винного, характер та ступінь участі у вчиненні кримінального правопорушення та врахували поведінку після вчинення такого; визначили обставини, що пом'якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.
Ухвалюючи цей вирок, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності.
Також встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Крім цього у судовому засіданні встановлено, що дана угода про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки її умови узгоджуються з вимогами вказаного Закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем постійного проживання, одружений та має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради не перебуває.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Строк застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання закінчився 01 жовтня 2020 року, під час судового розгляду не обирався, на даний час клопотань про обрання такого суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.
Питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 174 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 січня 2025 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Речові докази, а саме грошові кошти в сумі 300 (триста) грн двома банкнотами, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12020070070000226 у органу досудового розслідування - конфіскувати; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12020070070000226 у органу досудового розслідування - при них зберігати.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року у виді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1