Справа № 226/690/24
Провадження № 1-кп/932/557/24
22 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 12023050000000440 від 14.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12023050000000440 від 14.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , виходячи з наступного.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, вчинене повторно, а також незаконний збут психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Оскільки судове слідство у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не закінчено і потребує значного часу для розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити.
Прокурор зазначає, що обвинувачений спроможний:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду. Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - здійснювати спроби впливу на свідків, оскільки вони перед судом не допитані;
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, враховуючи тяжкість злочину щодо якого обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, дані про його особу, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, розмір застави згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України має бути залишений в силі в розмірі 78 (сімдесят вісім) прожиткових мінімумів для працездатної особи, що, на думку прокурора, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 із зазначених вище підстав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави до мінімально можливого розміру. В обґрунтування своєї правової позиції захисник зазначив, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є формальними та не містять під собою змістовної юридичної підстави у вигляді документів або будь-яких інших відомостей. Дружина обвинуваченого ОСОБА_5 мешкає у місті Дніпрі з малолітньою дитиною, орендує квартиру, у зв'язку із чим домашній арешт як запобіжний захід у повному обсязі забезпечить виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків. Також, сторона захисту просила суд зменшити розмір застави, оскільки визначена застава раніше є безпідставно великою, не було враховано майновий стан обвинуваченого та, з урахуванням формальності та недоведеності ризиків зазначених прокурором, може бути зменшена до мінімально можливого розміру.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника, посилаючись на наведені ним ризики у клопотанні.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2024 року було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Разом з цим, враховуючи притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності (вирок Димитровського міського суду Донецької області від 29.11.2023), яким ОСОБА_5 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік), суд дійшов висновку про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В даному аспекті суд зважає не лише на обсяг пред'явленого обвинувачення, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення "Гафа проти Мальти" від 22.05.2018 № 54335/14).
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, стадію судового провадження та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшилися та продовжують існувати, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі сімдесяти восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Щодо доводів сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення розміру застави до мінімально можливого розміру. Суд не може погодитися із обґрунтуванням на яке посилався захисник під час судового засідання, оскільки на сьогоднішній день істотних змін, які передували продовженню запобіжного заходу обвинуваченому не відбулось, ризики не зменшилися, а наявність в обвинуваченого дружини, яка мешкає у місті Дніпрі з малолітньої дитиною в орендованому житлі, в свою чергу, не може слугувати безумовною підставою для зміни запобіжного заходу або зменшення розміру застави до мінімально можливого розміру.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 березня 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою є 22 березня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі сімдесяти восьми прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 236 184 грн (двісті тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 236 184 грн (двісті тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшення розміру застави останньому до мінімально можливого розміру - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1