вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2025 р. Справа№ 910/9920/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від відповідача-4: ОСОБА_9
від відповідача-5: не з'явився
від відповідача-6: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (про залишення позову без розгляду)
у справі № 910/9920/24 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7"
2. Компанії "Пілавер Лімітед"
3. ОСОБА_2
4. ОСОБА_3
5. ОСОБА_4
6. ОСОБА_5
про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій та перерозподіл часток в статутному капіталі
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7", Компанії "Пілавер Лімітед", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій та перерозподіл часток в статутному капіталі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником частки майнових прав (корпоративних прав) ТОВ "Осокорки-7", що підтверджується актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі від 12.10.2022. Позивачу стало відомо, що в період з 24.12.2022 до 29.12.2022 відбувся ряд незаконних правочинів та реєстраційних дій, якими позбавлено позивача корпоративних прав та права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50 %.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/9920/24 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
26.08.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду відповідних документів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/4969/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 18.02.2024; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів державного реєстратора Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікову Віту Ігорівну. Зобов'язано позивача в строк до 30.09.2024 надати суду: три примірника нотаріально засвідченого перекладу на грецьку мову позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі № 910/9920/24 від 03.09.2024 та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для подальшого скерування відповідачеві-2; три примірника нотаріально засвідченого перекладу на латиську мову позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі № 910/9920/24 від 03.09.2024 та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для подальшого скерування відповідачеві-4; докази сплати зборів для вручення документів Центральними органами Республіки Кіпр та Латвійської Республіки. Зупинено провадження у справі №910/9920/24 до усунення обставин, що зумовили його зупинення, але не пізніше 18.02.2025.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2024 поновлено провадження у справі № 910/9920/24; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 840 572,80 грн.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачем пред'явлено дев'ять вимог немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором у загальному розмірі 869 641,60 грн (3 028,00 грн х 9 + 1 059 800,00 грн х 0,8). Позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу у статутному капіталі має вартісне грошове вираження 146 047 000,00 грн щодо розміру статутного капіталу ТОВ "Осокорки-7", а тому розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір". Проте, позивачем в якості доказів судового збору подано квитанцію від 09.08.2024 про сплату судового збору лише в розмірі 29 068,80 грн. Таким чином, позивачем судовий збір не доплачено у розмірі 840 572,80 грн (869 641,60 грн - 29 068,80 грн).
Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/9920/24 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 та п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Ухвалу суду обґрунтовано тим, що позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі № 910/9920/24.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9920/24, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 176 ГПК України, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
При цьому скаржник посилається на те, що ГПК України не наділяє суд правом повторно залишити позовну заяву без руху після усунення позивачем недоліків, первісно визначених судом та відкриття провадження у справі.
Позиції інших учасників справи
ОСОБА_3 подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва - без змін, посилаючись на те, що п. 11 ст. 176 ГПК України господарському суду надано повноваження після відкриття провадження у справі на залишення позовної заяви без руху у разі встановлення обставин, що таку заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 162, 164, 172 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9920/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 15.01.2025; продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання 15.01.2025 з'явився представник ОСОБА_3 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити в силі оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.
Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 15.01.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно з пунктами 2, 5 частини 3 статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2024 встановлено у розмірі 3.028,00 грн.
З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 3 028,00 грн, а максимальна 1 059 800,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.09.2022 у справі №910/4277/21, позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження, тому така вимога є вимогою майнового характеру і відповідно розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".
Аналогічну позицію щодо розрахунку судового збору за подання касаційної скарги у спорі про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства застосував Верховний Суд в ухвалах від 24.07.2024 у справі №907/1019/21, від 20.12.2024 у справі № 912/781/22 та від 10.12.2024 у справі №924/211/24.
Серед позовних вимог, з якими ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва, міститься вимога про визначення розміру статутного капіталу у статутному капіталі Товариства, яка виходячи з правового висновку, викладеного у постанові Верхового Суду від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21, який обґрунтовано враховано місцевим господарським судом, має вартісне грошове вираження 146 047 000,00 грн щодо розміру статутного капіталу ТОВ "Осокорки-7", а тому розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".
Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162, пунктів 1- 3 ч. 1 ст. ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як зазначив Верховний Суд в постанові 28.04.2022 у справі № 910/15316/21, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Великої Палати Верховного Суду визначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем судовий збір при зверненні з даним позовом сплачено не у встановленому розмірі (замість 869 641,60 грн (3 028,00 грн х 9 + 1 059 800,00 грн х 0,8), лише 29 068,80 грн).
Як визначено в ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/9920/24 від 30.09.2024 поновлено провадження у справі № 910/9920/24; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 840 572,80 грн.
Зазначену ухвалу було направлено позивачу у відповідності до ст. 242 ГПК України в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", яка отримана останнім 03.10.2024 о 17:16 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 11.10.2024 включно.
З урахуванням того, що станом на 15.10.2024 позивач недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі № 910/9920/24 від 30.09.2024, не виконав, господарський суд міста Києва правомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, згідно із якою суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.07.2018 у справі № 916/3255/17 не приймається до уваги, оскільки обставини у зазначеній справі є відмінними від обставин щодо постановлення оскаржуваної ухвали у справі № 910/9920/24, зокрема, у справі № 916/3255/17 суд першої інстанції закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні, а вже потім на підставі частини одинадцятої статті 176 ГПК України постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У даній справі місцевим господарським судом дотримано вимоги ч. 11 ст. 176 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/9920/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 20.01.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова