Справа № 766/3860/18
н/п 2/766/2631/25
13.01.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Міщука О.О.
розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,
07.03.2018 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення XV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 05.09.2017 року №881 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність та спільну сумісну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передачу земельних ділянок у власність, спільну сумісну власність та в оренду», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки, площею 612 кв. м, кадастровий номер 6510136600:01:001:1771, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передано у власність вказану ділянку. Зазначила, проживає в будинку АДРЕСА_2 та після непорозуміння із власницею суміжної ділянки ОСОБА_2 щодо паркану дізналася, що остання приватизувала свою ділянку, використавши підроблений підпис позивача в акті погодження меж земельної ділянки від 11.08.2016 року. Оскільки сусідка не погодила з позивачем зовнішні межі, ОСОБА_1 вважає, що рішення №881 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. від 12.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 13.08.2018 року справу передано на повторний авторозподіл у зв'язку із закінченням строку дії повноважень судді.
Ухвалою від 17.08.2018 справу прийнято до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О.
Ухвалою від 05.10.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.
Розпорядженням керівника апарату суду від 31.01.2019 року справу передано на повторний авторозподіл у зв'язку із закінченням строку дії повноважень судді.
Ухвалою від 18.02.2019 справу прийнято до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М.
Ухвалою від 19.10.2020 закрито провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 22.12.2020 ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19.10.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 19.01.2021 справу прийнято до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Рядчої Т.І.
Ухвалою від 08.06.2021 залучено у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення співвідповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою від 12.11.2024 залучено до участі у цивільній справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як правонаступників померлої відповідачки ОСОБА_4 .
03.12.2024 року протокольною ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розголяду.
Представник відповідача Херсонської міської ради надав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Представник позивача - адвокат Токаленко В.М. - надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що кадастрова зйомка включає, зокрема погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Такої згоди ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не надавала, а це є обов'язковою умовою для передачі земельної ділянки у власність.
В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача Херсонської міської ради у позові просив відмовити. Зазначив, що підпис особи в акті погодження меж земельної ділянки самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, відзивів на позов не надали.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Комсомольського райвиконкому від 23.01.1976 року за №16/2 ОСОБА_6 (змінено прізвище на ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про шлюб, укладеного 05.09.1975 року) виділено земельну ділянку, площею 547 кв.м по АДРЕСА_2 .
Рішенням XV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 05.09.2017 року №881 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність та спільну сумісну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передачу земельних ділянок у власність, спільну сумісну власність та в оренду» затверджено проекти землеустрою та передано у власність та спільну сумісну власність земельні ділянки за списком згідно з додатком, зокрема земельну ділянку, площею 612 кв. м, кадастровий номер 6510136600:01:001:1771, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 .
Згідно до висновку експерта від 08.07.2019 №158-ПТ здійсненого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018230020000543, досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 у розділі «Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок» у графі «Від Д до Е - земельна ділянка по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_6 » у наданому на дослідження акті погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та користувачами від 11 серпня 2016 року (аркуш 13 Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,0612 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою : АДРЕСА_1 із земель комунальної власності Херсонської міської ради), виконаний не гр. ОСОБА_6 , а іншою особою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2019 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, за кримінальним провадженням №12018230020000543, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно до відповіді Відділу ДРАЦС у м.Херсоні ПМУМЮ (м.Одеса) 14.04.2023 року був складений актовий запис про смерть ОСОБА_4 №1123.
Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, розташована за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 04.03.2021 року по належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно з пунктом г) частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
У статті 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
У разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, згідно з частиною третьою статті 158 ЗК України між суміжними землекористувачами виникає земельний спір. Такий спір у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
До подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552цс18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652цс18), в яких вказувала про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, правового значення вони не мають.
У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Таким чином відмова або неотримання згоди суміжних землекористувачів від підписання акта погодження меж земельних ділянок не є підставою для визнання рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність та передачу у власність протиправним та його скасування.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.15 ЦК України, ст. 91, 106, 118, 122, 158 ЗК України, керуючись ст.6-13,81,141, 258,259,263,354 ЦПК, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя: Т.І. Рядча
Позивач: ОСОБА_5 (адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 )
Представник позивача: ОСОБА_8 (адреса АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач1 Херсонська міська рада (адреса м. Херсон, пр. Незалежності, 37, індекс 73003 ЄДРПОУ 26347681)
Відповідач2: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач3: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 )