Дата документу 22.01.2025
Справа № 501/1702/24
2/501/115/25
20 січня 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідачів:
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
предмет та підстави заяви: про припинення частки у спільному майні, визнання права власності
учасники справи до суду не з'явились
ухвалив рішення про наступне та
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 23.04.2024 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління освіти Чорноморської міської Ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про припинення частки у спільному майні, визнання права власності, згідно якого просить суд:
- припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на 9/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), вартість цієї частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами в розмірі 51 130,00 грн.;
- припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на 9/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), вартість цієї частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами в розмірі 51 130,00 грн.;
- визнати за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на 18/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Малодолинське, вул.Миру №52).
Позов обґрунтовано тим, що відповіднодо Договіру дарування від 10 листопада 2004 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 подарували, а гр. ОСОБА_1 прийняла у дар 117/375 частин домоволодіння з господарчими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 та складається в цілому з: житлового кам'яного будинку літ. «А», розмір жилої площі становить 63,6 кв.м., житлового кам'яного будинку літ. «Б» - 83,0 кв.м., сараї літ. В,З,К,Л, навіс літ. Г, душ літ. Д, вбиральні літ. Е,И,О, №1-5 споруди, розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 1499 кв.м., з яких 99 кв.м. самовільно зайняті.
Згідно п.2 договору дарування ця частина домоволодіння з господарчими будівлями і спорудами належить дарувальникам на підставі вказаного вище свідоцтва про право власності на житло, видане Іллічівською міською адміністрацією 20.01.1994 за розпорядженням №1737 від 20.01.1994 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 10.09.2004 за реєстровим № 2518.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Іллічівської міської державної нотаріальної контори 24.09.2004, зареєстрованого в реєстрі за №2668, після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2/3 частки від 9/125 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що складає на двох спадкоємців всього 18/375 частин вказаного домоволодіння, перейшло до спадкоємців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (на кожного по 9/375 частин).
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Малодолинською сільською радою 29.12.1994 за розпорядженням №2932 від 29.12.1994, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях належить 2/5 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - а саме: літ. А: 2-1 коридор 4,6 кв.м., 2-2- ванна кімната 3,1 кв.м., 2-3 житлова кімната 17,7 кв.м., 2-4 кухня 13,7 кв.м., 205 шафа 0,1 кв.м. 3-1 жила 15,0 кв.м., ІІ веранда 14,2 кв.м., ІІІ веранда 5,1 кв.м., ІV веранда 11 кв.м., сараї В,З,Л; навіс літ. Л,Г, уборна літ. Е, душ літ. Д; житлова кімната площею 32,7 кв.м., загальною площею 85,0 кв.м.
Також 6/25 домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 (50-52) належить відділу освіти Чорноморської міської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 31.03.2015 за №105 житловому будинку літ. А з господарчими будівлями та спорудами, власниками яких є: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_7 та Відділ освіти Іллічівської міської ради (тепер Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області) присвоєно адресу: м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Леніна 50.
Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 25.06.2015 за №246 житловому будинку літ. Б з господарчими будівлями та спорудами, власниками яких є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відділ освіти Іллічівської міської ради (тепер Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області) присвоєно адресу: м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Леніна 52.
Будинки з господарчими спорудами складають один об'єкт права спільної часткової власності.
ОСОБА_1 з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками будинку літ. Б та господарчих споруд.
Позивач стверджує в позові, що частки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є незначними і не можуть бути виділені в натурі, спільне володіння і користування будинком є неможливим, оскільки відповідачі не беруть участі в утриманні спільного майна, не цікавиться його станом, таке припинення не завдасть істотної шкоди їх інтересам.
З відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є співвласниками з 2004 року. На той час вони були малолітніми дітьми.
Через те, що частка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хоча і є незначною, але без згоди на той час їх законних представників ОСОБА_1 не мала змоги проводити ані реконструкцію ні інші роботи по збереженню та відновленню будинку.
Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали повнолітніми теж не цікавились взагалі, що і як з майном яке їм належить. Не здійснювали будь які оплати, не прибирали територію, не намагались почати ремонт щодо відновлення спільної власності.
Через те, що тривалий час будинком належно не займались він став руйнуватись і станом на сьогодні фізичний знос становить 60-80 відсотків. Також вже є майно яке зруйновано, а саме сараї літ. Ж,С,П,К, вбиральня - літ. О відсутні (знесені), що згідно п.4 ч.1 ст.346 ЦК України свідчить про припинення на них права власності. Тобто мої права та інтереси як власника, якому належить більша частка порушені та продовжують порушуватись.
Відповідачі не здійснюють будь яких дій по збереженню майна, вони ним не користуються і не користувались ніколи. В будинку відсутня електроенергія - відключена і технічно неможливо її провести, також відсутнє водопостачання, газифікація.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідачі не надали до суду відзиву на позов.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача 20.01.2025 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 23.04.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.60).
Ухвалою суду від 03.05.2024 відкрито провадження у справі (а.с.76-77).
Стороною позивача внесено на депозитний рахунок суду 102260 гривень (а.с.83)
Ухвалою суду від 24.09.2024 прийнято заяву позивача про збільшення (уточнення) позовних вимог у даній цивільній справі (а.с.126).
Ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначити справу до судового розгляду по суті в залі судових засідань в приміщенні суду (а.с.134).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно Договору дарування від 10 листопада 2004 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 подарували, а гр. ОСОБА_1 прийняла у дар 117/375 частин домоволодіння з господарчими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 та складається в цілому з: житлового кам'яного будинку літ. «А», розмір жилої площі становить 63,6 кв.м., житлового кам'яного будинку літ. «Б» - 83,0 кв.м., сараї іт. В,З,К,Л, навіс літ. Г, душ літ. Д, вбиральні літ. Е,И,О, №1-5 споруди, розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 1499 кв.м., з яких 99 кв.м. самовільно зайняті. (а.с.15-18, 19).
Згідно п.2 договору дарування ця частина домоволодіння з господарчими будівлями і спорудами належить дарувальникам на підставі вказаного вище Свідоцтва про право власності на житло, видане Іллічівською міською адміністрацією 20.01.1994 за розпорядженням №1737 від 20.01.1994, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 10.09.2004 за реєстровим №2518.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Іллічівської міської державної нотаріальної контори 24.09.2004, зареєстрованого в реєстрі за №2668, після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2/3 частки від 9/125 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що складає на двох спадкоємців всього 18/375 частин вказаного домоволодіння, перейшло до спадкоємців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (на кожного по 9/375 частин) (а.с.20).
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Малодолинською сільською радою 29.12.1994 року за розпорядженням №2932 від 29.12.1994 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в рівних долях належить 2/5 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - а саме: літ. А: 2-1 коридор 4,6 кв.м., 2-2- ванна кімната 3,1 кв.м., 2-3 житлова кімната 17,7 кв.м., 2-4 кухня 13,7 кв.м., 205 шафа 0,1 кв.м. 3-1 жила 15,0 кв.м., ІІ веранда 14,2 кв.м., ІІІ веранда 5,1 кв.м., ІV веранда 11 кв.м., сараї В,З,Л; навіс літ. Л,Г, уборна літ. Е, душ літ. Д; житлова кімната площею 32,7 кв.м., загальною площею 85,0 кв.м. (а.с.21).
Згідно копії технічного паспорту, виготовленого КП «БТІ» м.Іллічівська 17.02.2015, 6/25 домовородіння за адресою АДРЕСА_3 (50-52) належить відділу освіти Чорноморськї міської ради.(а.с.22-31).
Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 31.03.2015 за №105 житловому будинку літ. А з господарчими будівлями та спорудами, власниками яких є: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_8 та відділ освіти Іллічівської міської ради (тепер Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області) присвоєно адресу: м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Леніна 50 (а.с.31).
Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 25.06.2015 за №246 житловому будинку літ. Б з господарчими будівлями та спорудами, власниками яких є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відділ освіти Іллічівської міської ради (тепер Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області) присвоєно адресу: м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Леніна 52 (а.с.32).
Відповідно Висновку експерта №1038/2024 оціночно-будівельного дослідження від 28 лютого 2024 року встановлено, що під час обстеження житлового будинку були отримані дані про величну фізичного зносу його окремих конструктивних елементів. Фізичний знос житлового будинку літ «Б» складає 79 % (а.с.34-48).
Відповідно до висновку експерта №1038/2024 оціночно-будівельного дослідження від 28 лютого 2024 року Залишкова вартість відновлення (заміщення) 9/375 часток, належних ОСОБА_2 , в житловому будинку літ «Б» з прибудовами літ «б» та «б1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного фізичного зносу конструктивних елементів житлового будинку та прибудов, складає: 51 130 грн.
Відповідно до висновку експерта №1038/2024 оціночно-будівельного дослідження від 28 лютого 2024 року Залишкова вартість відновлення (заміщення) 9/375 часток, належних ОСОБА_3 , в житловому будинку літ «Б» з прибудовами літ «б» та «б1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного фізичного зносу конструктивних елементів житлового будинку та прибудов, складає: 51 130 грн.
V. Оцінка Суду.
Частиною 1 ст.365 ЦК України, визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 117/375 часток в житловому будинку літ «Б» з прибудовами літ «б» та «б1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Частка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складає 9/375 на кожного.
На підставі аналізу доказів у справі суд дійшов до висновку, що частки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є незначним у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що припинення права власності відповідачів на частку у будинку може завдати істотної шкоди їх інтересам. Припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам їх сімей: відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже тривалий час не цікавляться станом майна, не оплачують земельний податок, не здійснювали ремонт, реконструкцію будинку, не проживали та не проживають у спірному будинку, особистих речей не мають.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що «апеляційний суд, ухвалюючи рішення про припинення права заявника на частку у квартирі, посилався на статей 364 та 365 ЦК України від 2003 року. Проте, як було підтверджено роз'ясненням Верховного Суду України, ці положення не можуть бути застосовані одночасно за тих самих обставин, оскільки вони стосуються різних юридичних питань. А саме, можливість припинення права особи на частку в спільному майні без її згоди передбачена статтею 365 Кодексу, тоді як стаття 364 стосується ситуації, коли співвласник бажає виділення частки зі спільної власності та не протии одержання компенсації за свою частку в спільному майні. Навіть припускаючи, що, попри неоднозначність у рішенні апеляційного суду, статті 365 Кодексу булла юридичним положенням, застосовним у справі заявника, і що умову пункту першого було дотримано, Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 365 протилежна сторона повинна булла завчасно внести вартість частки заявника у квартирі на депозитний рахунок суду першої інстанції. Це було і залишається передумовою винесення судом рішення про припинення права на частку у спільному майні. Крім того, цеположення відображає конституційну гарантію попередньої компенсації за будь-яке позбавлення власності.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі №754/16751/18 (провадження №61-10039св21) зроблено висновок, що: «аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном […] Правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Приписи пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України («таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї») перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники - фізичні особи».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №125/2157/19 (провадження №14-40цс21) вказано, що «право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України)».
Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також усі обставини даної справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , Управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про припинення частки у спільному майні, визнання права власності - задовольнити повністю.
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на 9/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), вартість цієї частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами в розмірі 51 130,00 грн.
Припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на 9/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), вартість цієї частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами в розмірі 51 130 ,00 грн.
Визнати за ОСОБА_1 ,Паспорт: НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на 18/375 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами (прибудовами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Малодолинське, вул.Миру №52 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко