21 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6538/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП: 43665486, 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправними дії та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області й скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2024 № Ф-1221-1128 У та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи податкових органів відомості щодо безпідставно нарахованого боргу в сумі 15 819,54 грн. ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що для покладення обов'язку по сплаті ЄСВ визначальним є наявність статусу фізичної особи-підприємця. Натомість позивач вказує, що з 30.11.2018 він не зареєстрований та не здійснює діяльність, як фізична особа-підприємець та/або як самозайнята особа, а отже не є платником єдиного соціального внеску. Крім того, зазначає, що питання щодо неправомірного нарахування й стягнення суми недоїмки із сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн. вже було врегульоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №340/2159/19, якою визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату вказаного боргу.
Ухвалою судді від 08.10.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечуючи проти позову відповідачем надано відзив на позов та вказується, що згідно інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , 30.09.2024 виключено відомості про наявність недоїмки - заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 15819,54 грн., а отже, на думку представника відповідача, у зв'язку з відкликанням вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1078-1128У від 16.05.2024 підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.12.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області було сформовано податкову вимогу форми Ф №150128-52, якою до ОСОБА_1 відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано недоїмку у розмірі 15819,54 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №340/2159/19 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 грудня 2018 року №150128-58 про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного соціального внеску в сумі 15816,54 грн.
Судом встановлено, що відповідачем протиправно винесено вимогу від 26 грудня 2018 року №150128-58 про сплату боргу з єдиного соціального внеску в сумі 15816,54 грн., оскільки позивач у періоді, коли останній був зареєстрований як фізична особа-підприємець, працював найманим працівником та за останнього роботодавець сплачував єдиний соціальний внесок, що, зокрема, підтверджується даними трудової книжки позивача, копією Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загального обов'язкового державного соціального страхування по ОСОБА_1 та довідкою ТОВ ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» від 22.08.2019 року №ПЗП00000387 про нарахований та сплачений до бюджету єдиний соціальний внесок, відповідної до якої підприємством з грудня 2017 року по липень 2019 року було сплачено за позивача єдиний соціальний внесок у сумі 111598,62грн.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому, 16.05.2024 року Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області було сформовано податкову вимогу №Ф-1221-1128 У, якою до ОСОБА_1 відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано недоїмку у розмірі 15819,54 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (пп.66.1.3); інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (пп.66.1.4).
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021р. (далі Порядок №5).
Відповідно до п.2 розд.І «Загальні положення» Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно п.1 розд.ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 2 вказаного розділу визначено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Абзацом 7 ч.4 ст.25 Закону №2464 визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом №449 від 20.04.2015р., Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, як вже зазначалось судом вище, питання щодо нарахування й стягнення суми недоїмки із сплати єдиного соціального внеску в сумі 15 819,54 грн. вже було врегульоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 року у справі 340/2159/19, якою визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи відсутність доказів скасування оскаржуваної вимоги, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.05.2024 №Ф-1221-1128 У підлягають задоволенню.
Згідно з Порядком №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю: реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
Відтак, суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача виключити з інформаційної системи податкових органів відомості щодо безпідставно нарахованого боргу в сумі 15 819,54 грн. ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у розмірі 2119,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП: 43665486, 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправними дії та скасування вимоги- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області й скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2024 № Ф-1221-1128 У та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи податкових органів відомості щодо безпідставно нарахованого боргу в сумі 15 819,54 грн. ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2119,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА