про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
20 січня 2025 р. Справа № 120/452/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центр у м. Варшава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центр у м. Варшава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1211,20 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
В даному ж випадку, як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо не оформлення та не доставлення до Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області готового документу разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом приймання передачі (у 2 примірниках). Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення оформлення та доставки оформленого на ім'я ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08.05.2024, дійсний до: 08.05.2034, орган, що видав 2110, від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
- визнати протиправною бездіяльність Ужгородського відділу №1 ГУ ДМС України в Закарпатській області щодо не передання готового документу разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства «Документ». Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08.05.2024, дійсний до: 08.05.2034, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства «Документ».;
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» щодо не здійснення доставки разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Варшава). Зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08.05.2024, дійсний до: 08.05.2034, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Вроцлав);
- визнати протиправною бездіяльність відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філії в Польщі (центр у м. Варшава) щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, замовленого 24.04.2024 (заява-приєднання № 1970230 від 24.04.2024 до Публічного договору про надання послуг), серії GJ № 428223, дата видачі: 08.05.2024, дійсний до: 08.05.2034, орган, що видав 2110, оформленого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 24.04.2024. Зобов'язати відокремлений підрозділ Державного підприємства «Документ» - філію в Польщі (центр у м. Варшава) видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08.05.2024, дійсний до: 08.05.2034, орган, що видав 2110, оформлений його ім'я, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 24.04.2024, у тому числі без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Отже, фактично позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру до чотирьох різних відповідачів.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову із чотирма вимогами немайнового характеру становить 3875,84 грн (1211, 20 грн. х 4х0,8 (ставка за подання позову через Електронний суд))
Натомість, згідно з доданою до позовної заяви квитанції від 14.01.2025, позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати решти суми судового збору в розмірі 2 906,88 грн.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої - другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Предметом позову у даній справі є бездіяльність відповідачів щодо не видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. При цьому, як зазначає сам позивач та підтверджується витягом із Дії, такий сформовано ще в квітні 2024 року.
Відтак, з квітня 2024 року позивач обізнаний про наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та фактичну не видачу його.
Однак, до суду позивач звернувся 14.01.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Направлення ж в січні 2025 року на адреси відповідачів адвокатських запитів, а також заяви щодо видачі паспорту не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а лише свідчить про дії, які почав вчиняти позивач (його представник) з метою захисту своїх прав.
Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строків звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, відповідно до якої триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, враховуючи процитоване, строк звернення із заявленими вимогами пропущено, при цьому заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, не надано.
Також, ч. 2 ст. 161 КАС України визначає, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, відповідачами визначено: Державну міграційну службу України, Ужгородський відділ №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державне підприємство "Документ", Відокремлений підрозділ Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центру у м. Варшава).
До позову долучено докази його направлення Державній міграційній службі України, Головному управлінню Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Державному підприємству "Документ".
Однак, не надано доказів направлення позовної заяви Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центру у м. Варшава) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, які є окремими суб'єктами владних повноважень. Відтак, слід надати докази направлення позовної заяви із додатками Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центру у м. Варшава) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центр у м. Варшава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору в сумі 2 906,88 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- доказів направлення позовної заяви із додатками Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" - філія в Польщі (центру у м. Варшава) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна