21 січня 2025 року м.Суми
Справа №590/1483/23
Номер провадження 22-ц/816/226/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 , діюча у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України НОМЕР_2 ОБрТрО Регіонального управління «Захід»,
третя особа - ОСОБА_6 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Нестеренка Максима Васильовича на ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 23 травня 2024 року в складі судді Сатарової О.В., постановленої у м. Ямполі, повна ухвала складена 24 травня 2024 року,
26 грудня 2023 року ОСОБА_1 у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 і неповнолітньої ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101-ї ОБрТрО Регіонального управління «Захід» про стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди 500000 грн, на користь ОСОБА_7 - 500000 грн моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 500000 грн моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_3 - 800000 грн, на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_2 - 800000 грн.
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 23 травня 2024 року провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням /вироком суду/ в кримінальній справі № 583/3210/23 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 414 КК України.
Представник позивачів з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачі ґрунтують свою позицію щодо стягнення моральної шкоди не лише на злочині, який інкримінують ОСОБА_6 , оскільки відповідач несе відповідальність як володілець джерела підвищеної небезпеки (військового майна - автомата). Відтак, розслідування у кримінальному провадженні винуватості ОСОБА_6 має факультативне значення для вирішення цивільної справи. Навіть за умови визнання третьої особи невинуватим у смерті ОСОБА_8 не буде спростовано презумпцію відповідальності військової частини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
Оскільки в апеляційному порядку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, тому розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовуються виключно обставинами, встановленими досудовим розслідуванням і викладеними в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12022200490000770 від 28 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 (третьої особи) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України. У підготовчому засіданні сторона позивача запевнила суд, що подала всі наявні докази, проте судом з'ясовано, що були подані копії документів з матеріалів досудового розслідування, які було відкрито представнику потерпілих адвокату Нестеренку М.В. в порядку ст. 290 КПК України. Відтак, суд вважав, що позбавлений можливості встановити обставини, які входять до предмету доказування в цивільній справі поза розглядом кримінального провадження, у якому встановлені факти будуть мати преюдиційне значення для розгляду цивільної справи.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Суд першої інстанції навів мотиви з приводу того, які факти можуть бути встановлені або спростовані за наслідками розгляду кримінальної справи № 583/3210/23 та їх вплив на вирішення цієї справи. Зокрема, суд навів перелік письмових доказів, здобутих стороною позивача у межах досудового розслідування, тобто доказів, які підлягають оцінці у порядку ст. 91 КПК України при розгляді справи № 583/3210/23.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо необхідності встановлення та оцінки обставин (фактів) у кримінальній справі, які є предметом судового розгляду цієї справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 23 травня 2024 року постановлено з додержанням вимог процесуального закону, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Нестеренка Максима Васильовича залишити без задоволення, а ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 23 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов