17 січня 2025 р. Справа № 597/1687/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Торської І.В.
за участю секретаря судового засідання Лопушняк З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 125323,55 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн. та понесені витрати на витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2107936320525 Згідно п.1.1 договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Також, 20.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2107936374952. Згідно п.1.1 договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5 600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Договори укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».
01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
Заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, пені, комісії та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з позичальника станом на день підготовки позову становить 125323,55 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 11500,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги 113823,55. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 125323,55грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19.11.2024 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.
20.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено Договір №2107936320525.
Згідно п.1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в);
д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900.00 грн.
Дана обставина підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 20.03.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 5900.00 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень:
3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором;
3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Відповідно до п. 3.8. договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
Згідно п. 4.12. договору підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років.
Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Також, 20.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено Договір №2107936374952.
Згідно п.1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5600.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у П. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5600.00 грн.
Дана обставина підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 20.03.2021 року здійснено і переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 5600.00 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст.1055 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень:
3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором;
3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Відповідно до п. 3.8. договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
Згідно п. 4.12. договору підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років.
Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами №2107936320525 та №2107936374952.
Станом на 30.11.2021 року (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») загальна заборгованість за Договором №2107936320525 від 20.03.2021 року становила 110721,17 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5900 грн.;
- заборгованість за процентами 104821,17 грн.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 50268 грн., в тому числі:
- 5900 грн. - сума заборгованості за кредитом;
- 44368 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.
Відповідно до умов Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача щодо сплати процентів за користування кредитними коштами не в повному обсязі.
Зазначене не протирічить нормам діючого законодавства та відповідає змісту ст. 514 ЦК України.
ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом лише в частині нарахованих процентів за період по 30.11.2021 року, а саме в розмірі 50268 грн.
Право вимоги за нарахованими процентами за користування кредитом в розмірі 60453,17 грн. не перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», що і відображене в розрахунку заборгованості за договором, наданого товариством при укладанні Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №2107936320525 від 20.03.2021 року в сумі 99593,77 грн., яка складається з:
- 5900 грн. сума заборгованості за кредитом;
- 44368 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 30.11.2021 року, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал»;
- 49325.77 грн. сума заборгованості за нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом за період з 01.12.2021 року по 19.03.2022 року.
ТОВ «Коллект Центр» після набуття права вимоги за Договором, нарахування процентів не здійснював.
Загальний розмір заборгованості за Договором №2107936320525 від 20.03.2021 року, що підлягає стягненню відповідно до розрахунку заборгованості, становить 99593,77 грн, з яких:
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 93693,77 грн.
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5900 грн.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 64296,43 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5900 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 58396,43 грн.
Станом на 30.11.2021 року (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») загальна заборгованість за Договором № 2107936374952 від 20.03.2021 року становила 105091.28 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5600 грн.;
- заборгованість за процентами - 99491,28 грн.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47712 грн., в тому числі:
-5600 грн. - сума заборгованості за кредитом;
-42112 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.
Відповідно до умов Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача щодо сплати процентів за користування кредитними коштами не в повному обсязі.
Зазначене не протирічить нормам діючого законодавства та відповідає змісту ст. 514 ЦК України.
ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом лише в частині нарахованих процентів за період по 30.11.2021 року, а саме в розмірі 47712 грн.
Право вимоги за нарахованими процентами за користування кредитом в розмірі 57379,28 грн. не перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», що і відображене в розрахунку заборгованості за договором, наданого товариством при укладанні Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №2107936374952 від 20.03.2021 року в сумі 94529,68 грн., яка складається з:
- 5600 грн. сума заборгованості за кредитом;
-42112 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 30.11.2021 року, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал»;
- 46817,68 грн. сума заборгованості за нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом за період з 01.12.2021 року по 19.03.2022 року.
ТОВ «Коллект Центр» після набуття права вимоги за Договором, нарахування процентів не здійснював.
Загальний розмір заборгованості за Договором №2107936374952 від 20.03.2021 року, що підлягає стягненню відповідно до розрахунку заборгованості, становить 94529,68 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5600 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 88929,68 грн.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 61027,12 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5600,00 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55427,12 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 125323,55 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 11500 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 113823,55 грн.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» врегульовано правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку, визначеному законом або договором.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» існували зобов'язальні правовідносини, які виникли із договору позики, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 ч. 1ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1ст. 517 ЦК України).
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Таким чином, враховуючи наведені обставини до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами №2107936320525 та №2107936374952 від 20.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, оцінивши та дослідивши докази, суд вважає, що слід задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Коллект Центр» у частині його вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за Договорами №2107936320525 від 20.03.2021, №2107936374952 від 20.03.2021 року у розмірі 125323,55 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача судового збору у сумі 3 028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., суд зазначає наступне.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 202 від 14.08.2024 року; витяг з акту №4 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року.
Суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. є завищеною, оскільки вид правової допомоги, складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, витрат часу на виконання наведених робіт у зазначеному акті приймання-передачі послуг, адвокатом. Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України за рахунок відповідача позивачу слід відшкодувати понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 3028 грн., який був сплачений позивачем при поданні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.261,526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054,1082 ЦК України, ст. ст.10, 12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договорами №2107936320525 від 20.03.2021 року, №2107936374952 від 20.03.2021 року у розмірі 125323,55 грн., яка складається з: 11500 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) та 113823,55 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: місто Київ, вул.Мечнікова, будинок 3, офіс 306.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 17 січня 2025 року.
Суддя І.В. ТОРСЬКА