Справа № 308/14284/24
1-кп/308/949/24
13 січня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
їх законних представників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 20.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001473 по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 20.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001473 по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
Зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. Наголосив, що ОСОБА_5 вчинив новий злочин у період дії іспитового строку.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2025 року включно та визначено відповідний розмір застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив задоволити з підстав та мотивів, викладених у ньому. Зазначив, що всі вказані ним ризики є дійним і триваючими та зауважив, що обвинувачений вчинив даний злочин у період дії іспитового строку.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника та також просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому домашній арешт.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 просила обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Представник потерпілого не заперечив проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту та вказав, що шкода обвинуваченими відшкодована.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, законного представника обвинуваченого, позицію представника потерпілого, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, є раніше судимим, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків та потерпілих, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
За такого, при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні та тяжкість вказаного злочину, його вік, а також те, що обвинувачений є раніше судимим та вчинив новий злочин у період дії іспитового строку.
Тому, судом встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинувачених під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 314, 314-1, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, з можливістю внесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 12 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити прокурору, надіслати обвинуваченому та начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1