Справа № 564/4907/24
20 січня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль, в режимі відеоконференції, виділене кримінальне провадження, в межах кримінального провадження № 12022181230000134 від 25 липня 2022 року, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, засудженого 02.08.2016 вироком П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області за п.6 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.08.2015 по 02.08.2016 з розрахунку день за два; 19.07.2019 Дніпропетровським апеляційним судом зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.08.2015 по 27.04.2017 та з 11.12.2018 по 19.07.2019 з розрахунку день за два,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України;
за участю сторін кримінального провадженння:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 відбуваючи покарання в ДУ «Полицька виправна колонія (№76)», яка розташована в селі Іванчі Вараського району Рівненської області 25.07.2022 близько 01 год. 15 хв., маючи злочинний умисел на перешкоджання працівникам виправної колонії виконання покладених на них функціональних обов'язків, а також знищення майна виправної колонії, вчинення погромів та підпалів, свідомо знаючи про наслідки своєї протиправної діяльності та бажаючи настання таких, протиправно, виконуючи вказівки ОСОБА_6 , (вирок відносно якого вступив у законну силу), приймав активну участь у масових заворушеннях на території відділення №5 ДУ «Полицька виправна колонія (№76)», де спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (вироки відносно яких вступили в законну силу) та ще трьома засудженими, матеріали відносно яких судом розглядаються в окремому кримінальному провадженні, вчинив дії спрямовані на пошкодження майна установи виконання покарань, зокрема, вирвав решітку та вибив вікно до локальної дільниці №1, дерев'яною табуреткою розбив вікно у локальній дільниці №7, знаходився на даху дисциплінарного ізолятора установи, де пошкодив дах, кидав у напрямку працівників групи швидкого реагування ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» частини шиферу та каміння, закликав інших засуджених здійснювати підпали та погроми.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 294 КК України.
Під час судового розгляду між процесуальним прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , 27.12. 2024 року у кримінальному провадженні № 12022181230000134 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 294 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 , буде призначене покарання за ч. 1 ст. 294 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі і на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим віднесене до тяжких злочинів.
26.12.2024 року представник потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні № 12022181230000134 від 25.07.2022 надав письмову згоду процесуальному прокурору на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.
Таким чином, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим від 27.12. 2024 року у кримінальному провадженні № 12022181230000134 від 25.07.2022 року відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 та ст. 473 КПК України.
Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди, судом з'ясовувалось питання щодо можливої подачі обвинуваченим скарг.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам держави та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , 27.12.2024 року у кримінальному провадженні № 12022181230000134 від 25.07.22 року.
Також, встановлено, що 02.08.2016 вироком П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області за п.6 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 засуджено до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.08.2015 по 02.08.2016 з розрахунку день за два та 19.07.2019 Дніпропетровським апеляційним судом зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.08.2015 по 27.04.2017 та з 11.12.2018 по 19.07.2019 з розрахунку день за два.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 71 КК України призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_3 тимчасово залишено на період розгляду кримінального провадження №12022181230000134 від 25.07.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Цивільний позов - відсутній.
Речові докази - відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись статтями 373, 374, 475, 615 КПК України, суд, -
Угоду від 27 грудня 2024 року по кримінальному провадженню № 12022181230000134 від 25.07.2022 про визнання винуватості укладену між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України на підставі якої, призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 14 год. 40 хв. 20 січня 2025 року.
До набрання вироком законної сили, тимчасово залишити ОСОБА_3 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1014 грн. 69 коп.
На вирок суду може бути подана апеляцiя до Рiвненської апеляцiйного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1