Справа № 559/4284/24
Провадження № 2/559/214/2025
15 січня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Страхової Компанії «Еталон» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,-
І. Стислий виклад позиції учасників.
1.1. Адвокат Найда К.В. звернулася в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Страхової Компанії «Еталон» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи у розмірі 234000 грн. страхового відшкодування, а також судових витрат у справі в розмірі 60000 грн. за надання правничої допомоги. Позов обґрунтовує тим, що 19.12.2021 у смт Смига Дубенського району на а/д «Доманово-Ковель-Теребляча» сталася ДТП, в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia» здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Станом на дату ДТП відповідальність водія була застрахована у СК «Еталон». 19.12.2021 за фактом ДТП було внесено відомості до ДРДР за ст. 286 КК України. 31.10.2022 винесено постанову про закриття кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Позивачка є непрацездатною особою і як матір загиблого у ДТП ОСОБА_4 має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, як непрацездатна особа, яка перебувала на його утриманні. Розмір страхового відшкодування згідно закону не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Так як у 2021 році мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 6500 грн., гарантований розмір страхового відшкодування, пов'язаного із втратою позивачкою годувальника, становить 234 000 грн., які представник позивача просить стягнути з СК «Еталон», а також витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн.
1.2 Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого СК «Еталон» не погоджується з позовними вимогами. У відзиві зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, на підтвердження перебування на утриманні потерпілого, її доходи за попередній (до настання ДТП календарний рiк) розміри пенсій, надані утриманцю внаслідок втрати годувальника. Окрім цього, не подано доказів, що вказують на отримання позивачем доходу меншого вiд встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць, а також, що допомога померло була основним та постійним джерелом її існування. Сам факт проживання за однією адресою із загиблим не може свідчити про перебування на його утриманні. Крім того, згідно довідки про доходи ОСОБА_4 , останній отримував заробітну плату лише 5 місяців до настання ДТП. Позивачка отримує пенсію, яка є тотожною за сумами заробітної плати потерпілого. Тому, останній не мав змоги забезпечувати як себе та і позивачку та бути годувальником останньої. Також представник відповідача заперечує щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, оскільки така є необґрунтованою, значно завищеною та не підтверджена належними та достатніми доказами. Просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 14.11.2024 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам строки для подачі заяв по суті.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 16.12.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та надав відзив.
Інших заяв по суті справи та клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 19.12.2021 у смт Смига Дубенського району на а/д «Доманово-Ковель-Теребляча» сталася ДТП, в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia» здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події. За фактом ДТП було внесено відомості до ЄРДР за №12021180000000395 за кваліфікацією по ст. 286 КК України.Згідно довідки про причину смерті №148 від 20.12.2021, причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була закрита тупа травма шиї у вигляді ушкодження між хребцевого зчленування між тілами 1 та 2 шийних хребців з крововиливами. Проте постановою слідчого СУ ГУНП в Рівненській області від 31.10.2022. кримінальне провадження за цим фактом закрито у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в діях водія. В описовій частині вказаної постанови встановлено, що між спричиненням потерпілому внаслідок ДТП тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, і що незадовго до смерті ОСОБА_4 вживав алкогольні напої, вміст етилового спирту у крові трупа становить 2,74 проміле, що може відповідати сильному алкогольному сп'янінню (а.с.10-12, 21).
20.12.2021 Смизькою селищною радою Дубенського району Рівненської області видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 (а.с.23).
Також, зі змісту позовної заяви слідує, що цивільно - правова відповідальність водія автомобіля марки «Skoda Octavia» , д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у СК «Еталон», а у відзиві відповідач цей факт не заперечує.
Позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.27).
Згідно довідки Смизької селищної ради №1586/02-19 від 10.06.2024 ОСОБА_1 дійсно проживала разом з сином ОСОБА_4 однією сім'єю, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (а.с.29).
Відповідно копії Довідки про доходи №4749 5173 4979 1746 від 31.05.202, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , вона перебуває на обліку в Дубенському об'єднаному управлінні ПФУ в Рівненській області і отримує пенсію за віком. З вказаної копії довідки вбачається, що в ній містяться відомості про розмір пенсії за період з грудня 2023 по травень 2024, сума пенсії за який складає 23 407,92 грн. (а.с.28).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 працював у АТ «Укрзалізниця» Виробничий підрозділ «Бродівська дистанція колії «Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з липня 2021 до листопада 2021. Загальна сума його доходу за цей період становила 21 574,66 грн., а в період з грудня 2020 до червня 2021 дохід був 0 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 14.06.2024. Також, згідно довідки про доходи від 10.06.2024, сума доходу ОСОБА_4 у грудні була нарахована 3190,77 грн., з яких 2481,00 грн. - це допомога на поховання працівника (а.с.14, 24).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-ІY (Закон № 1961-ІY) метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону № 1961-ІY визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові права, що не суперечить законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-ІY, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
В свою чергу, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.10.2020 у справі №445/370/19, перед потерпілим несуть обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Таким чином, системний аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що у володільця джерела підвищеної небезпеки та у страховика останнього наявний обов'язок сплатити відшкодування потерпілій особі за шкоду завдану здоров'ю незалежно від вини водія джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зазначена норма права за способом викладення змісту містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
З системного аналізу норм цивільного законодавства, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи. Для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
В постанові від 18.04.2018 у справі № 165/325/17 Верховний Суд звернув увагу, що якщо предметом позову є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й факт перебування на утриманні померлого та потреба у матеріальній допомозі. Верховний Суд роз'яснив, що за змістом абзацу 1 частини першої та частини другої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпіла народжена після його смерті. Коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого можна розділити на дві групи: 1) непрацездатні особи, які а) були на утриманні померлого або б) мали на день його смерті право на одержання утримання; 2) дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. У даній справі позивачка стверджує, що вона перебувала на утриманні свого загиблого сина, тому має усі підстави для стягнення страхового відшкодування у порядку п. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1200 ЦК України.
5.2 До осіб, що мають право на відшкодування шкоди, завданою смертю годувальника, слід віднести: непрацездатних осіб, які були на утриманні померлого, або які мали на день смерті потерпілого право на одержання від нього утримання. Суд виходить з того, що цими нормами права передбачено, що утриманцем є особа, яка не має власного джерела доходу, а джерелом існування була допомога від годувальника. Визначення годувальника - особи, на утриманні якої перебувають непрацездатні члени сім'ї є юридичним. Для встановлення такої правової конструкції: годувальник утриманець, мають бути доведені та встановлені основні критерії, які її утворюють. Так утриманцями вважаються ті, хто є чи був на повному утриманні годувальника або одержують від нього допомогу, яка є для них постійним і основним джерелом існування. Годувальником є особа, яка має дохід та з цього доходу забезпечує утримання непрацездатної особи, надає кошти регулярно.
5.3 Позивачкою жодними належними доказами не доведено перебування на утриманні ОСОБА_4 та надання ним матеріальної допомоги, яка б була основним і постійним джерелом її існування та мала стабільний, щомісячний характер. Довідка органу місцевого самоврядування про реєстрацію місця проживання разом з померлим сином за однією адресою, на яку посилається позивачка, суд не приймає до уваги, оскільки вказана довідка не є достовірним та достатнім доказом у розумінні ст. 79, 80 ЦПК України та не встановлює і не підтверджує факту перебування позивачки на утриманні сина. Факт перебування особи на утриманні у померлого може встановлюватися органом, що призначає пенсію (Пенсійним фондом України) або рішенням суду щодо встановлення такого юридичного факту.
5.4 Крім того, згідно довідки про доходи ОСОБА_4 , останній отримував заробітну плату лише 5 місяців до настання ДТП, загальна сума його доходу з липня 2021 року по листопад 2021 року становить 21 574,66 грн. Позивачка отримує пенсію, яка є навіть більшою за сумами заробітної плати потерпілого. Тому, ОСОБА_4 не мав змоги забезпечувати як себе та і позивачку та бути годувальником останньої. Зазначені обставини на переконання суду свідчать про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення шкоди заподіяної внаслідок втрати годувальника.
5.5 В підсумку, суд погоджується з позицією відповідача і відмовляє у задоволені позовних вимог.
5.6 Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, немає.
На підставі викладеного, керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1200 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Найда Катерина Володимирівна, до Страхової Компанії «Еталон» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: адвокат Найда Катерина Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса вул. Ак.Сахарова, 33 офіс 506, м. Львів, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», адреса вул. Гарматна,8, м. Київ, код ЄДРПОУ 20080515, електронна адреса info@etalon.ua. Представник відповідача: Кравченко Олег Олександрович.
Суддя О.Ю. Жуковська