22.11.10 Справа № 15/151-10.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд”, м. Горлівка, Донецька область
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 901 грн. 93 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Шевченко В.В., довіреність б/н від 31.07.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 901 грн. 93 коп. заборгованості по договору поставки №146 від 10.02.2010р., а саме: 837 грн. 60 коп. основного боргу, 24 грн. 87 коп. - 10% річних та 39 грн. 46 коп. пені.
Позивач в дане судове засідання подав пояснення №114 від 22.11.2010р., в якому повідомив, що відповідач 11.11.2010р. здійснив проплату основного боргу у розмірі 837 грн. 60 коп. в касу підприємства. Таким чином, заборгованість по основному боргу на момент розгляду справи в суді відсутня. Тому, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені та 10% річних, а також судових витрат.
Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
При цьому, відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонами за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Враховуючи те, що ухвала про порушення провадження у справі направлялася відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 10.02.2010р. був укладений договір поставки №146, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар) на умовах, визначених в договорі.
Найменування, асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується сторонами у видаткових накладних.
Пункт 4.1 договору передбачає, що відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар протягом чотирнадцяти календарних днів від дати отримання товару.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.
Таким чином, по видатковій накладній №309044 від 03.07.2010р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 858 грн. 48 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів, розрахувався лише частково на суму 20 грн. 88 коп. Тобто, залишилася не погашеною заборгованість у розмірі 837 грн. 60 коп.
Представник позивача усно в судовому засіданні пояснив, що поставка товару здійснювалася по видатковій накладній №309044 від 03.07.2010р. саме по договору поставки №146 від 10.02.2010р., інших договорів між позивачем та відповідачем укладено не було.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №309044 від 03.07.2010р., на якій міститься підпис представника відповідача (а.с. 16).
Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Позивач в дане судове засідання подав пояснення №114 від 22.11.2010р., в якому повідомив, що відповідач 11.11.2010р. здійснив проплату основного боргу у розмірі 837 грн. 60 коп. в касу підприємства. Таким чином, заборгованість по основному боргу на момент розгляду справи в суді відсутня.
Тому, враховуючи пояснення позивача і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 837 грн. 60 коп. була погашена під час розгляду справи в суді (проплата основного боргу була здійснена 11.11.2010р., а провадження у даній справі порушено 08.11.2010р.), тому провадження у справі в частині стягнення 837 грн. 60 коп. основного боргу припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 39 грн. 46 коп. за період з 18.07.2010р. по 05.11.2010р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.1 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 39 грн. 46 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 24 грн. 87 коп. - 10% річних за період з 18.07.2010р. по 05.11.2010р. (п. 7.2.1 договору).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 24 грн. 87 коп. - 10% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код 36899012) 24 грн. 87 коп. - 10% річних, 39 грн. 46 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 837 грн. 60 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
Повне рішення складено 25.11.2010р.
Суддя